<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://activist.org.ua/">
<channel>
<title>Новини і погляди</title>
<link>http://activist.org.ua/</link>
<description>Останні новини і погляди з сайту activist.org.ua</description>
<language>ua</language>

<item>
<title>Пострадавшие на германской границе украинцы подали в суд на полицию Германии</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/sud_policia_germanii.html</link>
<description><![CDATA[Пострадавшие на границе требуют отменить запрет на въезд в страны ЕС и вернуть им 15 000 евро.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Десять украинских женщин и двое мужчин, собиравших ягоды в испанском городе Хуэльва, которые после проверки документов на германско-польской границе получили пятилетний запрет на въезд в Шенгенскую зону, обратились в суд немецкого города Пирна с требованием вернуть уплаченные ими штрафы в размере 1500 евро (почти все, что заработали украинцы) и отменить депортацию, пишет газета Сегодня.Конфликт на границе возник, когда украинцы возвращались домой, в их паспортах были национальные испанские визы, которые, как оказалось, не позволяют проезжать транзитом по территории других стран Шенгена, о чем украинцы не знали. Как рассказала представитель международной организации по миграции Ульяна Ванькович, юристы которой составляли судебный иск, у пострадавших украинцев есть большой шанс выиграть процесс. Заявители настаивают, что немецкая полиция превысила свои полномочия и отнеслась к нашим гражданам без должного уважения (согласно свидетельствам женщин, их подвергали унижениям, обыскивали, раздевали, а после отправили на ночь в &nbsp;лагерь для нелегальных иммигрантов). Дата судебного процесса пока не назначена &mdash; он может состояться не раньше, чем через несколько месяцев. Все зависит от загруженности суда, к тому же сейчас в Германии период отпусков. Ранее посольство этой страны заявило, что полиция действовала в рамках закона. Как объяснил Бернгарт Богенспергер, менеджер программ Еврокомиссии в Украине, формально действия немецкой полиции были правильными. &quot;Национальная рабочая виза Испании не дает права на транзитный проезд по территории других стран шенгенского соглашения, они должны были обратиться за транзитной визой в посольство Франции, первой страны по дороге домой. Сотрудники посольства Испании не предполагали, что они будут возвращаться по суше, а не по воздуху, и дали визу только с одним транзитом&quot;, &mdash; заявил &nbsp;Богенспергер. Как заявил Василий Попович, директор фирмы-посредника, занимающейся трудоустройством украинцев за границей, он заподозрил, что с визой что-то не то. Но людей не предупредил, поскольку испанцы убедили его, что проблем не будет. За услуги по поиску работы и подготовке документов фирма берет $600.Всего в этом году аналогичные рабочие визы с правом транзитного проезда только в один конец получили не менее 800 граждан Украины. Кроме 10 пострадавших на германской границе, еще 8 человек получили запрет на въезд в Шенген уже на польско-украинской границе. У возвращавшихся с такими визами домой через Францию, Австрию, Венгрию проблем пока не возникало.Напомним, что&nbsp;&nbsp;экс-генпрокурор Украины, бывший член Совета генеральных прокуроров Европы Святослав Пискун обратился&nbsp;к прокурору Германии с требованием привлечь к уголовной ответственности полицейских, которые задержали и грубо обращались с десятью украинскими гражданами, возвращавшимися с сезонных работ из Испании.Ранее сообщалось, что 30 июня, в Ровненской области сотрудники украинской погранслужбы задержали 57 нарушителей&nbsp;границы, которые пытались собрать чернику в белорусских лесах.По материалам&nbsp;Сегодня]]></fulltext>
<author>Сегодня</author>
<category>Європейські підходи</category>
<pubDate>2008-07-07 07:56:46</pubDate>
</item>

<item>
<title>Троещинский массив Киева бастует против высоток</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/troyeschyna_bastuye.html</link>
<description><![CDATA[Жители близлежащих к месту строительства домов на проспекте Маяковского выступили против возведения двух высоток с подземными паркингами, пишет газета 15 минут.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Протестующие заявили, что стройка является незаконной и потребовали провести общественные слушания с их участием. Против застройки двух гектаров земли уже подписались более двух тысяч человек. Всего возле места, где хотят возвести две высотки, проживает более шести тысяч человек. Завтра, во вторник, по этому поводу должно пройти заседание киевской комиссии градостроительства. В ходе него депутаты планируют изучить все проблемные стройки столицы.3 июля&nbsp;в киевском Гидропарке прошла акция против нелегальной застройки вокруг водоохранной зоны в Предместной Слободке возле озера Березка.]]></fulltext>
<author>15 минут</author>
<category>Рухи та ініціатви</category>
<pubDate>2008-07-07 06:09:50</pubDate>
</item>

<item>
<title>Внутрішні трансформації та зовнішні загрози: Євроатлантична інтеграція як інструмент політики національної безпеки України</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/gorbulin_on_national_security_and_nato.html</link>
<description><![CDATA[Членство в НАТО як воєнно-політичному союзі сприятиме виходу із постімперського простору та збереженню свободи дій на майбутнє; а з іншого боку, вступ до Альянсу демократій може підштовхнути до прискорення внутрішньополітичних перетворень. Йдеться, насамперед, про засвоєння демократичних цінностей, такий собі допінг для демократичного суспільства і середнього класу.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Володимир ГОРБУЛІН, академік НАН України, Олександр ЛИТВИНЕНКО, доктор політичних наукВступ до НАТО протягом останніх місяців став нині чи не найобговорюванішою темою. Проте увага зосереджена на, сказати б, зовнішніх, або пропагандистських, аспектах. Багато йдеться про такі далеко не безсумнівні чи непрямі позитиви, як зростання інвестицій. Проте майже відсутнє обговорення проблем НАТО у контексті національної безпеки, удосконалити управління якою, зрештою, і покликаний вступ до Північно-Атлантичного Альянсу. Саме це і визначило тему статті. У світовій політичній думці існує два підходи до національної безпеки. В межах першого, реалістичного, Ганс Моргентау визначив національну безпеку як недоторканність (integrity) території та інститутів держави із відповідним акцентом на воєнну і політичну безпеку, які входять до традиційного розуміння предмету національної безпеки. Другий підхід - Human security - розвивався у межах, насамперед, ідеалістичних теорій. Він відзначався розглядом не лише воєнних і політичних, а й економічних, соціальних, гуманітарних, екологічних проблем.Український законодавець, виходячи із другого, ширшого підходу, протягом 16 років незалежності сформував потужну правову базу політики національної безпеки. Це, насамперед, 17 стаття Конституції, яку не пропонується змінювати в жодному з конституційних проектів. Конституційні приписи розвинула Концепція національної безпеки 1997 року і прийнятий їй на заміну Закон &laquo;Про основи національної безпеки України&raquo; 2003 року, який визначив суб&#39;єкти політики національної безпеки, національні інтереси і основні загрози тощо. Законами &laquo;Про Раду національної безпеки і оборони України&raquo;, &laquo;Про оборону України&raquo;, &laquo;Про Службу безпеки України&raquo;, &laquo;Про розвідувальні органи&raquo;, &laquo;Про Службу зовнішньої розвідки України&raquo; та іншими внормовано функціонування сектора безпеки. Низка законів регулює окремі напрями діяльності у сфері національної безпеки.Президент України ухвалив в січні 2007 року &laquo;Стратегію національної безпеки України&raquo;, ввів у дію протягом 12 років понад 100 рішень РНБО та прийняв величезну кількість актів, які врегульовують певні конкретні моменти, включно до призначення керівництва військових формувань. Немало рішень ухвалив і уряд.Ці документи охоплюють дуже широку проблематику, в якій виокремлюють вісім основних сфер. Безумовно, очевидна важливість екологічних, соціальних, економічних, гуманітарних проблем, але на цьому тлі подекуди губляться проблеми зовнішньої та внутрішньої політичної і воєнної безпеки. До того ж додалися і складності перекладу з англійської, коли поряд з відтворенням national security як &laquo;національна безпека&raquo; продовжили використовувати поняття &laquo;державна безпека&raquo;, що має ще радянські корені. Далі мова про ті традиційні безпекові проблеми, якими опікуються дипломати, військові, розвідники та контррозвідники.Законодавство, Стратегія національної безпеки визначають низку загроз і викликів національній безпеці України, які, якщо загострити і спростити, походять з двох основних джерел - по-перше, стану українського істеблішменту загалом і політичного класу зокрема і, по-друге - проблеми Російської Федерації, не Росії як країни з величезною і багатішою історією, яка справила на Україну винятковий вплив, а як сучасної держави та її істеблішменту.Нині розвиток України визначається перебігом двох основних процесів. По-перше, тривають трансформації суспільного ладу, зміни того, що визначалося на Заході як комунізм, або реальний соціалізм. Насправді, йдеться про низку трансформацій, зокрема, економічних, політичних відносин (політичного і державного режимів), правової системи, суспільних інститутів, постання громадянського суспільства, вихід його з-під тіні держави (радянська держава навіть у теорії не допускала існування незалежного громадянського суспільства).По-друге, це процес унезалежнення, постання України як самостійної, незалежної та автономної держави, тобто постімперський, постколоніальний транзит. Кожний з цих напрямів заслуговує на окрему розмову.Проблема внутрішніх трансформацій - це, насамперед, проблема українського істеблішменту. Відомо, що як еліта виконує свої функції, так і функціонує держава. Те, що український істеблішмент нині неспроможний якісно виконувати загальносуспільні функції, стало загальним місцем громадської дискусії. Понад те (трохи перебільшуючи), український істеблішмент нині живе у штучно утвореному світі, ознаками якого є безкарність, можливість для обраних діяти поза будь-якими моральними чи етичними правилами, а нерідко і поза правовими нормами, та кричуща відсутність самодисципліни. Хоча, як відомо ще з римських часів, справжня еліта починається із самообмеження.Тут і далі під елітою розуміємо групу людей, які, усвідомлюючи національні інтереси країни, її політичне, економічне, географічне становище, здійснюють переважний вплив на формування внутрішньо- і зовнішньополітичного курсу, фактично вибудовують його.Безумовно, ці люди мають бути високоосвіченими, різнобічно підготовленими, мати гнучке мислення і, найголовніше, високе почуття відповідальності перед країною. Еліта має відчувати виклики історії, вміти на них реагувати і знаходити адекватні відповіді. І ще одне - це люди, що думають не лише про сьогодення, але й найважливіше - про майбутнє.Як вже зазначалося, за всі роки незалежності з такою елітою в нас величезний дефіцит. В чому причина цієї проблеми? Справа не тільки в моралі та інших проблемах, хоча в них теж, а в особливостях світової ситуації. Показовим є зауваження Дж.Арріги, який в дослідженні про довге XX сторіччя наводить приклад італійських еліт часів Відродження, які замість інвестування в виробництво, в торгові експедиції, створення або відтворення капіталу - інвестували в скарби. Така поведінка знаходить пояснення в загальноекономічній ситуації, зокрема, особливостях тогочасного загальносвітового розподілу праці та політичних ризиків.Нині, як і в ренесансній Італії, ситуація змушує українські еліти накопичувати скарби, ліквідні речі, що, в свою чергу, накладається на проблему ціннісних орієнтацій істеблішменту, його так званої позаідеологічності і прагматичності, а також низької загальної культури.Хто ж нині складає український істеблішмент? Не особливо розмірковуючи про відповідальність перед історією і українським народом, до еліти сміливо відносять себе практично всі депутати Верховної Ради незалежної України всіх скликань. Безкінечні зміни караулу в Кабінеті Міністрів, члени якого не встигають фізично вмоститися у своїх кріслах, призвели до більш обережного ставлення до визначення себе як еліти з боку урядовців. До еліти зараховують себе окремі представники серйозного бізнесу, практично всі зірки шоу-бізнесу та поп-культури, іноді спорту, та й така доволі активна спільнота на політичному обрії - телеполітологи.Основними спільними рисами цієї різношерстої команди є:- досягнуті матеріальні статки, і зрозуміло, основна мета - гроші, ще гроші, ще більше грошей;- прагнення використати ці гроші для приходу в політику, щоб конвертувати цей прихід у владу;- абсолютне нерозуміння, а звідси агресивне неприйняття того, що називається свободою, справедливістю та національними інтересами.Українську еліту переважно складають люди, які спромоглися на початку 1990-х або легалізувати тіньові капітали, або конвертувати владу й зв&#39;язки в такий капітал, або взяти участь у відмивці сірих або чорних грошей. Принципову роль зіграла гранична слабкість, майже відсутність у радянській Україні контреліт, винищених за 70 комуністичних років, а отже - незалученість до нового істеблішменту нерадянських сил. Особливості генези прошарку господарів сприяють непродуктивному характеру капіталу.Але, не все так погано в нашому домі. Особливого значення набувають нинішні прагнення великого бізнесу, обсяг володінь якого змушує шукати можливості вбудовування в глобальні економічні структури. Граючи у глобальну гру, великий бізнес змушений змагатися за тими правилами, які чинні в ній.Друге джерело загроз національній безпеці - проблеми Росії, російської держави. Суверенітет та незалежність в України наявні. Проте існує третя складова в цьому ряді понять - автономія. Україна нині не є автономною ні в економічному, ні в політичному, ні в культурному, ні в більшості інших сенсів. Вона залишається в межах старого, пострадянського простору, в якому транслюються відповідні моделі та цінності.Проблема для України не в Росії як такій, а в російській еліті, яка продукує, на наш погляд, згубні для майбутнього рецепти. Йдеться про авторитарний устрій суспільства й держави, великодержавні амбіції, підданську традицію, згуртування і мобілізацію населення навколо проімперських ідей, обмеження конкуренції, в тому числі й в інформаційному просторі, тощо. Можливо, ці рецепти зараз і придатні для Росії, яка має величезну ресурсну подушку, хоча, скоріше за все, за кілька років і там помилки дадуться взнаки, але ці рецепти вбивчі для України вже у найближчому майбутньому. Загалом, ці питання набагато глибше і цікавіше розкриті у роботах російських науковців, зокрема, Л.Шевцової та інших.Важливим наслідком подвійної проблеми (слабкості вітчизняного істеблішменту та проблем деколонізації) є прогресуюча деградація державних інститутів України. Держава перетворюється на таку собі черепаху без панцира, з якою можна робити що завгодно і ззовні, і зсередини. Особливо небезпечно це в умовах інтеграції України в сучасний глобальний конкурентний простір.Причина цієї деградації, з одного боку, - слабкість суб&#39;єкта формування держави, проблеми еліти; з іншого боку, - недостатність традицій творення. На імперську традицію, отриману в спадщину від Російської імперії та СРСР, складно спертися, будуючи незалежну Україну, а національна, внаслідок сторіч бездержавної історії, на жаль, донині недостатньо потужна.Певна стабільність політичної системи за Леоніда Кучми завдячувала фактичному відтворенню радянських схем управління. Він вдихнув життя у мертві інститути, перетворивши їх на своєрідні зомбі. Це дозволило вирішити поточні проблеми, але не дало довгострокову відповідь на виклики, що стоять перед Україною.Після того, як режим Кучми закінчив своє існування, триває розпад цих інститутів. До речі, саме в цьому - пояснення проблеми корупції, бо структури, що розкладаються, апріорі не можуть не бути корумповані. Корупція в такій системі не виняток, а скоріше спосіб виживання.Описана ситуація складна, але не безнадійна. Протягом 17 років тривають пошуки суб&#39;єкта прискорення суспільного розвитку. Говорили про олігархів, які мусили навести лад, про бюрократів, про що вже йшлося, особливо після помаранчевої революції, спалахували надії на громадянське суспільство, середній клас.Нині середній клас уже є потужним гравцем у Києві та містах-мільйонниках, але в регіонах ситуація трохи інша. За 10-15 років, за умови економічного зростання, середній клас буде міцнити і перетвориться на потужного гравця національного масштабу. Подібні процеси вже відбулися в Латинській Америці (Бразилія, Аргентина), проте цей шлях зайняв близько чотирьох буремних десятиріч, на які припали і правління військових диктатур, і постання та занепад популістських рухів.Зростає кількість неформальних об&#39;єднань, які поряд з позитивною функцією тиску на державу та бізнес іноді набувають радикального характеру. Йдеться про футбольних фанатів, антизабудовні групи. З одного боку, це досить позитивний процес, процес самоорганізації, може, і дуже суперечний; а з іншого - живильне середовище для екстремістських структур, а отже, і проявів соціального тероризму, що може створити загрозу.Тому необхідна активізація цих змін та створення каркасу, поясу безпеки на час, коли вони триватимуть. І саме тут може йти мова про входження до НАТО, не як ціль державної політики, а саме як інструмент політики національної безпеки - що може поліпшити умови для вирішення проблем, про які йшлося вище.Членство в НАТО як воєнно-політичному союзі сприятиме виходу із постімперського простору та збереженню свободи дій на майбутнє; а з іншого боку, вступ до Альянсу демократій може підштовхнути до прискорення внутрішньополітичних перетворень. Йдеться, насамперед, про засвоєння демократичних цінностей, такий собі допінг для демократичного суспільства і середнього класу.По-друге, Україна в НАТО - це зміцнення державних інститутів, насамперед, в сфері безпеки. Практично всі науковці згодні з тим, що держава починається з судів, з поліції та з армії. Посилення цих інститутів дозволить суттєво пришвидшити розвиток України. До речі, посилення інститутів є нагальним завданням і умовою поступу і для економіки.По-третє, вступ до НАТО - це принципове зростання ваги держави в глобалізованому світі, участь України у механізмах і процедурах прийняття глобальних політичних рішень.Постає проблема умов євроатлантичної інтеграції. Безумовно, необхідно включатися в розподіл праці, що існує в Альянсі, але слід зберігати умови для повного циклу функціонування збройних сил і спецслужб. Нові члени НАТО інтегрувалися та будували армію та спецслужби за моделлю бутіка. Тобто замість повномасштабної армії або спецслужб країни спеціалізувалися на одному вузькому напрямі. Якщо такий підхід абсолютно органічний для Чехії, яка спеціалізується на хімзахисті, або Румунії - на гірських стрілках чи навіть для Нідерландів з морською піхотою, - то для України як для достатньо великої країни відмова від комплексного підходу до побудови органів сектора безпеки може стати надто необережною.Євроатлантична інтеграція може і, ймовірно, буде супроводжуватися погіршенням відносин з Росією. І справа тут не в НАТО, не США і не в ЄС, а саме у виході України з постімперського простору, а також у демонстраційному ефекті успішної демократичної України для російського суспільства. Нині відсутня ефективна система взаємовідносин між нашими сусідніми, безумовно, дружніми, але незалежними країнами. Дехто говорить про відносини України і Росії за моделлю США і Канади, але при цьому часто забувають, що імперська Британія протягом другої половини XIX - початку XX століття дуже активно захищала інтереси Канади від спроб поглинення з боку Вашингтона.Рано чи пізно проблему налагодження ефективної системи взаємодії з РФ слід вирішувати Києву, інакше її вирішать без нас. Тоді чи не найбільш ймовірним сценарієм стане перетворення України на таку собі &laquo;соціалістичну Польщу&raquo; 1950-70-х років. Причому йтиметься про встановлення прокремлівського авторитарного режиму років на десять, після чого повернемося до сучасного стану, але з відмінністю в дуже принциповому моменті. Українське суспільство та еліти будуть просякнуті глибокою антиросійськістю і ненавистю не до РФ, про що йдеться зараз, а до Росії як суспільства і країни. А в цьому, як і в будь-якій іншій фобії - формі психічної хвороби - нічого доброго ні для України, ні для наших сусідів.Ще одна небезпечна та, на жаль, реальна загроза пов&#39;язана зі зростанням українського радикального етнонаціоналізму, ознаки чого вже з&#39;являються. Одним із можливих наслідків реалізації цієї загрози стане хрест на демократії в Україні на найближчі роки. І саме тут слід говорити про позитивну роль НАТО як поясу безпеки.Дуже стисло зупинимося на альтернативах політиці євроатлантичній інтеграції. Влас не, існує їх три. По-перше, це активно обговорювана європейська політика безпеки. Безпекова політика ЄС нині цілком компліментарна до НАТО і фактично доповнює зусилля Альянсу в сфері м&#39;якої сили, формування інститутів, післяконфліктної реконструкції тощо, навіть при постановці завдань цієї політики поки-що не йдеться про загрози воєнного характеру. Таким чином, як альтернатива до вступу в НАТО європейська політика безпеки не існує.Другий напрям - вступ до ОДКБ. Потрібно зрозуміти, що це приєднання до слабшого в політичному, економічному і воєнному вимірі союзу із безумовною домінантною РФ, повернення туди, звідки Україна вийшла 17 років тому, і, що не менш важливо, це теж рецепція цінностей, але зовсім інших цінностей.І третя альтернатива, яка зараз активно обговорювається, це нейтралітет. За влучним зауваженням українського дослідника О.Богомолова, Україна нині вже є нейтральною і позаблоковою. А отже, її світле нейтральне майбутнє маємо можливість спостерігати вже тут і тепер. І відсутні жодні підстави сподіватися на щось інше, ніж нинішній невизначений стан.Кожна із нейтральних країн має свою модель та історію нейтралітету. Дуже часто говорять про Швейцарію, але Україна - не Швейцарія. Не тому, що вона розташована не в гірському районі, але тому, що у нас відсутній ресурс, в збереженні якого в недоторканому вигляді зацікавлені обидві опонуючи сторони. Нагадаємо, що у випадку Швейцарії йшлося про наднадійну банківську систему.Навпаки, в українських ресурсах зацікавлені як РФ, так і НАТО. І тут слід згадати не Швейцарію, а Бельгію та Нідерланди, нейтралітет яких був міжнародно-гарантованим, але вони стали жертвами агресора.Нейтралітет Австрії після Другої світової було обумовлено &laquo;німецьким питанням&raquo;. Відомо, що при створенні НАТО переслідувалися три цілі: тримати США в Європі, Росію поза Європою, а Німеччину під контролем. Приєднання Австрії до одного з блоків посилювало позиції Німеччини, а це сприймалося як небезпека. І після двох спроб комуністичних путчів в 1955 році було підписано Державний договір, в якому йшлося про нейтралітет Австрії.Випадок Фінляндії межує з проблемою збройного нейтралітету. Після зимової війни 1940 року, яка почалася відразу після приєднання Гельсінкі до конвенції Ліги націй про абсолютний нейтралітет, керівництво СРСР усвідомило, що ціна приєднання Фінляндії перевищить усі можливі дивіденди. Саме тому протягом 1950- 1980-х Кремлем здійснювалася політика фінляндизації, використання скандинавської країни як такого собі мосту між блоками.Обговорюючи питання збройного нейтралітету для України, не слід забувати про матеріально-фінансову сторону питання. За попередніми оцінками, мова йде про армію у 400-450 тисяч осіб, із сучасним озброєнням; і не варто забувати про необхідність формування потужної системи спецслужб, поліції, фактично про поліційну державу, яка б могла витримати облогу з усіх боків, маючи певну строкатість і потенційні регіональні проблеми.І наостанок: НАТО - це не є відповідь. Вступ до Альянсу лише створить поле для позитивних можливостей, використати які мусить Україна. І досвід взаємодії із Альянсом, набутий, зокрема, при проведенні оборонного огляду, комплексного огляду сектора безпеки, при виконанні Цільових планів Україна-НАТО, переконливо доводить: ми можемо скористатися цим шансом для прискорення реформ та гарантування демократичного суспільного поступу України.Джерело: Газета &quot;День&quot;, №116, субота, 5 липня 2008]]></fulltext>
<author>Володинир Горбулін, Олександр Литвиненко</author>
<category>Безпека</category>
<pubDate>2008-07-07 05:53:10</pubDate>
</item>

<item>
<title>Російський депутат вважає "повною маячнею" визнання Європою голодомору в Україні</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/holodomor_osce_russia.html</link>
<description><![CDATA[Парламентська асамблея ОБСЄ ухвалила резолюцію про Голодомор 1932-1933 років в Україні. Рішення прийнято 3 липня на 17-й щорічній сесії ОБСЄ в Астані, повідомляє прес-служба Верховної Ради. ]]></description>
<fulltext><![CDATA[Парламентська асамблея цим актом вшанувала пам&#39;ять мільйонів українців, загиблих від Голодомору, &quot;спричиненого брутальними, спланованими діями та політикою тоталітарного сталінського режиму&quot;. Крім того, держави ОБСЄ висловили свою підтримку ініціативам України на міжнародному та національному рівнях, спрямованим на висвітлення усієї правди про Голодомор 1932-1933 років в Україні, а також широке громадське та наукове обговорення цього питання. Підтверджуючи свої зобов&#39;язання &quot;чітко та беззастережно засуджувати тоталітаризм&quot;, Парламентська асамблея ОБСЄ звертається до усіх парламентів держав-учасниць організації визнати Голодомор 1932-1933 років в Україні.До складу ПА ОБСЄ входить 320 парламентарів з 56 держав Європи та Північної Америки. Водночас спікер Ради Федерації РФ Сергій Міронов називає &quot;повною маячнею&quot; факт визнання Парламентською асамблеєю ОБСЄ голодомору в Україні в 1932-1933 роках.&quot;Маячня&nbsp;повна: історія дуже мстить і такі помилки робити недозволено й абсолютно кон&#39;юнктурно&quot;, - заявив Міронов на прес-конференції. &quot;Це все робиться всупереч реальним фактам, реальній історичній правді&quot;, - сказав спікер Ради Федерації.При цьому він зазначив, що голод був не тільки в Україні, але на всій території радянської Росії, згадавши при цьому голодуючих Поволжя, повідомляє &quot;Інтерфакс-Україна&quot;.&quot;Тут саме в повний зріст постає проблема відсутності елементарних об&#39;єктивних знань про історичну правду і коли хтось хоче переглянути історію, або побачити тільки якийсь один фрагмент історії - це просте лукавство, це неправильно&quot;, - заявив Міронов. Українська правда]]></fulltext>
<author>www.ПРАВДА.com.ua </author>
<category>Україна і світ</category>
<pubDate>2008-07-03 20:01:13</pubDate>
</item>

<item>
<title>В Гидропарке прошла акция против незаконной застройки</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/hydropark_protest.html</link>
<description><![CDATA[Сегодня в Гидропарке прошла акция против нелегальной застройки вокруг водоохранной зоны в Предместной Слободке возле озера Березка.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Об этом сообщает пресс-служба общественной организации Молодежный экологический центр.Активисты акции Я не хочу купаться на стройплощадке в купальных костюмах прошли мирным маршем до озера, требуя прекращения несанкционированной стройки.Дело о самовольном, без ордера, начале строительных работ ООО Мукрипан-Инвест, СПД Панька С. П. и компанией Мегаполис ЛТД на территории водоохраной зоны рассматривается Днепровской районной администрацией и прокуратурой в течение года.Исполняющий обязанности заместителя главы по вопросам градостроения, архитектуры и землепользования Юрий Сай подчеркнул, что проекты строительства домов и других сооружений на берегу озера Березка для рассмотра райгосадминистрацией не предоставлялись. Как и не существует решений и распоряжений насчет возможности использования данного земельного участка.Строительные работы угрожают существованию нескольких видов флоры и фауны, занесенных в Красную и Зеленую книги Украины. Вместе с другими островами Гидропарк также является частью Днепровского экологического коридора, основного пути перелета большинства перелетных птиц Европы.Корреспондент.net]]></fulltext>
<author>Корреспондент.net</author>
<category>Рухи та ініціатви</category>
<pubDate>2008-07-03 14:58:08</pubDate>
</item>

<item>
<title>СБУ рассекретила документы о политрепрессиях в Украине</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/sbu_ussr_repressii.html</link>
<description><![CDATA[Служба безопасности Украины рассекретила документы о политических репрессиях в Украине со стороны партийно-государственного руководства и органов Народного комиссариата внутренних дел СССР в 1937-1938 годах.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Об этом говорится в сообщении пресс-службы СБУ. &quot;Как свидетельствуют документы, инициаторами и организаторами массовых политических репрессий в Украине в довоенное время выступало высшее союзное и местное партийно-государственное руководство, а исполнителями репрессий - руководители и сотрудники органов ВЧК-ГПУ-НКВД, прокуратуры, судебной системы&quot;, - говорится в сообщении. По словам заместителя начальника отраслевого государственного архива СБУ Сергея Кокина, рассекречены документы о деятельности на территории Украины &quot;троек&quot; внесудебных областных управлений НКВД, которые в ускоренном порядке рассматривали дела лиц, обвиненных по политическим статьям Уголовного кодекса, и выносили приговоры. &quot;В Киеве с 3 августа 1937 года действовала &quot;тройка&quot;... Решения &quot;тройки о расстреле обвиняемых исполняли во внутренней тюрьме УГБ НКВД. Тела расстрелянных вывозили за границы Киева, в основном на территорию спецобъекта НКВД в Быковне, и закапывали&quot;, - сказано в сообщении. Исполнителями репрессий в Украине были также члены военной коллегии Верховного суда СССР, которые массово осуждали обвиняемых во время выездных сессий коллегии, члены военных трибуналов военных округов и специальных сессий областных судов. Обнародованные документы и другие материалы на эту тематику будут опубликованы в сборниках документов Указ НКВД СССР №00447 и его исполнение в Украине 1937-1938 гг. и Великий террор в Украине 1937-1938 гг.Также СБУ совместно с Украинским институтом памяти ищет сведения о сотрудниках органов ГПУ (Государственное политическое управление), которые были причастны к организации и проведению в Украине Голодомора 1932-1933 гг.По данным спецслужбы, общее количество жертв политических репрессий в Украине в период 1927-1990 годов составляет около 1 млн. 100 тыс. человек. Кроме того, 2 млн. 880 тыс. коренных жителей Украины были депортированы за ее пределы.Как сообщалось, Федеральная служба безопасности России рассекретила документы НКВД СССР, свидетельствующие об убийствах мирного населения членами ОУН-УПА на территории Украины в 1944-1945 годах.Советник председателя СБУ Владимир Вятрович положительно оценивает тот факт, что продолжается работа по рассекречиванию документов российских архивов об ОУН и УПА.27 июня, СБУ сообщила о намерении открыть читальный зал, в котором все желающие смогут ознакомиться с копиями рассекреченных документов о деятельности ОУН-УПА. Месяцем ранее в здании СБУ открылась выставка фотографий, посвященная Украинской повстанческой армии.По материалам&nbsp;Українські новини, Интерфакс-Украина]]></fulltext>
<author>Українські новини, Интерфакс-Украина</author>
<category>Події</category>
<pubDate>2008-07-03 12:03:15</pubDate>
</item>

<item>
<title>Украина - вторая в мире по количеству умышленных убийств</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/ubijstva_ua.html</link>
<description><![CDATA[Согласно результатам исследования, проведенного Управлением ООН по вопросам наркотиков и преступности в 2004 году, Украина заняла второе место в мире по количеству умышленных убийств и двенадцатое - по числу убийств на 100 тысяч жителей.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Согласно данным ООН, в Украине в 2004 году зафиксировано&nbsp;3487 убийств, что равно 7,26 на 100 тысяч жителей. Первое место по количеству убийств занял Эквадор, где зафиксировано 18,87 убийств на 100 тысяч жителей.По этому показателю Украину опередили, в основном, лишь&nbsp;африканские страны и государства бывшего СССР, такие как Литва, Латвия, Беларусь, Кыргызстан, Туркменистан.Управление ООН по вопросам наркотиков и преступности (United Nations Office on Drugs and Crime, UNODC) собирает и систематизирует данные относительно преступности для того, чтобы предотвратить ее распространение. Статистические бюро разных стран предоставляют UNODC информацию о числе обращений&nbsp;в органы власти, числе и характере преступлений. Систематизировав эти данные, ООН получает картину преступности в мире.Учитывая большой объем информации и сложность ее поиска (UNODC создает специальную анкету для каждой страны&nbsp;отдельно), сегодня можно оперировать данными лишь за 2004 год. Последние данные (результаты исследования 2005-2006 годов) еще на стадии обработки и будут оглашены в конце 2008 года.Исследование охватывает 64 страны, которые согласились предоставить информацию о себе. Учитывая характер необходимых данных,&nbsp;некоторые страны отказались от участия в исследовании. Например, не все члены ЕС подали данные. Среди государств, не согласившихся предоставить информацию - Китай, США, Россия.&nbsp;По материалам Перша рейтингова система]]></fulltext>
<author>Корреспондент.net</author>
<category>Безпека</category>
<pubDate>2008-07-03 08:50:39</pubDate>
</item>

<item>
<title>Две трети украинцев предпочитают зарплату в гривнах</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/zarlata_v_hryvnyah.html</link>
<description><![CDATA[Несмотря на нестабильную политическую ситуацию и инфляционные процессы в Украине, граждане страны доверяют национальной валюте.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Зарплату в национальной валюте хотят получать 63% украинцев опрошенных компанией Перша рейтингова система по заказу Корреспондент.net.Как свидетельствуют данные социологического опроса, &nbsp;27% украинцев хотели бы получать зарплату в евро и лишь 6% хотели бы видеть свои заработанные деньги в долларах. О зарплате в долларах мечтает каждый пятнадцатый украинец.Кроме того, около 1% сограждан хотели бы получать зарплату в рублях. 3% не смогли определиться с ответом.Наименее лояльными к зарплате в гривне являются люди в возрасте до 40 лет. Одновременно среди граждан этого возраста наибольшее количество тех, кто предпочитает зарплату в евро.&nbsp;Львовяне оказались наибольшими скептиками по поводу получения зарплаты в гривне. Лучше всего к национальной валюте относятся жители Одессы. Наибольшее количество людей, предпочитающих евро и доллары во Львове. Хуже всего к евро относятся жители Одессы, а к доллару &ndash; жители Донецка. Но, в столице Донбасса лучше всего относятся к зарплате в рублях.Исследование проводилось 26-30 июня 2008 года путем телефонного интервью по месту проживания респондентов в пяти украинских городах-миллионниках - Киеве, Донецке, Днепропетровске, Одессе, Львове.Выборка составила 994 респондента. Погрешность не превышает 3,2%. Более подробнее о результатах исследования&nbsp;можно прочитать&nbsp;здесь.Напомним, что НБУ установил&nbsp;официальный курс гривни на 9 июня на уровне 4,851 грн/$1, усилив его по сравнению со значением на 6 июня на 0,06%.В мае 2008 НБУ впервые за последние три года изменил значение официального курса&nbsp;гривны к доллару: гривна была укреплена на 4% - до 4,8500 грн/$1. В целом, с начала года официальный курс укрепился на 3,94%. На межбанке с начала года курс гривни укрепился на 5,8% - до 4,7600 грн/$1, тогда как за 2007 год он снизился на 0,2% - до 5,0540 грн/$1.Основные принципы денежно-кредитной политики Украины предусматривают, что в 2008 году курс гривни не выйдет за пределы 4,95-5,25 грн/$1. Эти параметры могут быть изменены.Корреспондент.net]]></fulltext>
<author>Корреспондент.net</author>
<category>Людина і економіка</category>
<pubDate>2008-07-03 06:59:22</pubDate>
</item>

<item>
<title>Україну визнали більш корумпованою, ніж Грузія і Вірменія</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/ua_korupcia.html</link>
<description><![CDATA[Україна посідає 118 місце зі 180 країн світу за індексом сприйняття рівня корупції.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Про це свідчать результати дослідження корумпованості країн світу Міжнародної громадської організації з протидії корупції Transparency International, розміщені на її сайті.Індекс сприйняття рівня корупції України становить 2,7 пунктів з 10. Згідно з методологією дослідження Transparency International, бал індексу сприйняття корупції відображає сприйняття рівня корупції підприємцями та аналітиками і оцінює його за шкалою від 10 (корупція майже відсутня) до 0 (дуже високий рівень корупції).Як сказано у звіті організації, така ситуація з корупцією в Україні пов&rsquo;язана з відсутністю прозорості у процесі впровадження антикорупційних заходів, а також з вибірковістю у боротьбі з корупцією.&quot;Більшість судових справ за корупційні діяння порушуються зазвичай проти дрібних чиновників або політичних опонентів владної більшості&quot;, - йдеться у звіті.Водночас серед досягнень України на шляху у боротьбі з корупцією експерти Transparency International виділили, зокрема, те, що міністерство юстиції та парламентський комітет з боротьби з корупцією та організованою злочинністю готують до другого читання пакет антикорупційних законопроектів, ініційованих президентом Віктором Ющенком. Крім того, організація позитивно оцінює роботу, що проводиться над поправками до закону про закупівлю товарів та послуг.Серед країн колишнього СРСР ще нижчий рівень сприйняття корупції, ніж Україна, мають, зокрема, Білорусь (2,1), Азербайджан (2,1), Росія (2,3), Таджикистан (2,1), Туркменистан &mdash; 2,0.Водночас Вірменія &ndash; на 99-му місці серед країн за сприйняттям рівня&nbsp;корупції (показник 3,0), Грузія &ndash; на 79 місці (3,4 пункти), Румунія &ndash; на 69-му місці з показником 3,7, Латвія &ndash; на 51-му з показником 4,8. Менше 3-х пунктів з 10-ти також набрали такі країни, як Пакистан та Аргентина, менше 5-ти &ndash; Греція, Індія, Мексика, Бразилія, Саудівська Аравія та Таїланд. Найкращі результати у сприйнятті рівня корупції мають Нова Зеландія, Данія і Фінляндія з корупційними індексами 9,4 пунктів. Водночас найнижче сприйняття рівня корупції зафіксовано у Сомалі і М&rsquo;янмі (корупційний індекс 1,4 пунктів).Українська правда]]></fulltext>
<author>www.ПРАВДА.com.ua</author>
<category>Громадянське суспільство</category>
<pubDate>2008-07-02 11:58:03</pubDate>
</item>

<item>
<title>Чеченский беженец Лема Сусаров получил убежище в Украине</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/chechen_bezhenec.html</link>
<description><![CDATA[Окружной административный суд Киева удовлетворил административный иск гражданина России Лемы Сусарова и признал незаконным решение Генпрокуратуры Украины о его экстрадиции в Россию. Как сообщил координатор Винницкой правозащитной группы Дмитрий Гройсман, причиной решения является&nbsp;риск применения относительно Сусарова пыток.]]></description>
<fulltext><![CDATA[27 июля 2007 года Сусаров Лема Лечиевич, гражданин Чечни, 1982 года рождения, обратился к Уполномоченной Верховной Рады Украины по правам человека Нине Карпачевой в связи с угрозой его экстрадиции в Россию вопреки требованиям международного и национального законодательства Украины. Кавказцентр&nbsp;ранее сообщал, что Сусаров был вынужден оставить свою семью, двух малолетних детей, выехать из Чечни, и получить статус беженца в связи с преследованием по политическим мотивам. Он считает, что экстрадиция на территорию России представляет угрозу его здоровью и жизни.______________Как сообщалось, в июне Госкомитет Украины по делам национальностей, религии и миграции удовлетворил просьбу и предоставил политическое убежище&nbsp;и соответствующий статус гражданину России Ровшану Рафику Оглы Джаниеву, известному в криминальных кругах по кличке Ровшан Ленкорандский.Корреспондент.net]]></fulltext>
<author>Корреспондент.net</author>
<category>Права людини</category>
<pubDate>2008-07-02 08:18:54</pubDate>
</item>

<item>
<title>Огризко хоче до 2012 року зняти питання візового режиму з ЄС</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/ec_bez_viz2012.html</link>
<description><![CDATA[Міністерство закордонних справ сподівається на ухвалення конкретних рішень з питання спрощеного візового режиму з країнами ЄС у вересні поточного року під час чергового засідання спільної робочої групи.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Про це журналістам на брифінгу заявив міністр закордонних справ Володимир Огризко, повідомляє &quot;Інтерфакс-Україна&quot;. &quot;Безумовно, за підсумками наших дискусій у вересні ми зможемо прийти до абсолютно чітких і ясних позицій&quot;, - підкреслив міністр.Він констатував, що на даний момент проблема візового режиму з країнами ЄС дуже турбує українську сторону.&quot;Ми виходимо з того, що в угоді про спрощений візовий режим присутні конкретні положення, що свідчать про те, що українським громадянам можуть видаватися візи терміном до п&#39;яти днів. Ми будемо вимагати саме такого рішення питання по видачі українським громадянам віз у країни Шенгенської зони&quot;, - підкреслив міністр.Він також додав, що МЗС України веде постійний, серйозний моніторинг цієї ситуації. Крім того, раніше була створена робоча група в складі українських експертів і експертів з Європейської комісії, які відслідковують ситуацію з виконанням угоди про спрощений візовий режим. Огризко повідомив, що вже проведено перший раунд консультацій у травні поточного року, і на ньому констатувалося, що в цій сфері є істотні проблеми. &quot;Ми прийшли до висновку, що така ситуація не є нормальною, і у вересні під час другого засідання цієї робочої групи будуть підведені підсумки, після яких, я сподіваюся, ми прийдемо до практичного розгляду цього питання&quot;, - припустив Огризко.Також він додав, що українська сторона постійно інформує Європейську комісію про випадки порушень, пов&#39;язані з видачею віз, крім того, з боку Європейської комісії були дані відповідні інструкції ще раз перевірити в Києві ситуацію з видачею Шенгенських віз.Він у черговий раз додав, що сподівається на введення безвізового режиму з ЄС до проведення Євро-2012. &quot;До 2012 року ми хотіли б питання про візовий режим для України в принципі зняти&quot;, - підсумував глава зовнішньополітичного відомства.]]></fulltext>
<author>"Інтерфакс-Україна"</author>
<category>Україна і світ</category>
<pubDate>2008-07-02 07:56:39</pubDate>
</item>

<item>
<title>Завтра під стінами Кабміну мітингуватимуть хлібопекарі столиці</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/xlib.html</link>
<description><![CDATA[2 липня, о 10.00, розпочнеться мітинг хлібопекарів міста Києва під стінами Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, 12).]]></description>
<fulltext><![CDATA[Хлібопекарі вимагатимуть від уряду розроблення Закону України &laquo;Про хліб&raquo;, збільшення граничного рівня рентабельності до 15%, вирішення проблем хлібопекарської галузі у зв&rsquo;язку з низькими заробітними платами та відсутності коштів на модернізацію виробництва.До мітингу також приєднаються представники хлібопекарень інших регіонів України.Додаткова інформація за тел.: (095) 282-47-01]]></fulltext>
<author>"Хрещатик"</author>
<category>Рухи та ініціатви</category>
<pubDate>2008-07-01 09:51:37</pubDate>
</item>

<item>
<title>Киев: Украина поможет России стать членом ВТО</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/ukraine_russia_wto.html</link>
<description><![CDATA[Украина будет всемерно помогать России стать членом Всемирной торговой организации уже в ближайшем будущем, сообщил на пресс-конференции вице-премьер Украины по вопросам Европейской международной интеграции Григорий Немыря в четверг. ]]></description>
<fulltext><![CDATA[Украина стала членом рабочей группы по присоединению России к ВТО в мае почти сразу после своего вступления в эту организацию. &laquo;Членство наших соседей в организации, которая построена на четких правилах, прозрачных правилах игры и рассмотрения споров, - чрезвычайно важно. Это отвечает национальным интересам Украины и делает более перспективным использование того потенциала, который существует не только внутри наших стран (России и Украины), но и в более широком регионе в целом. Поэтому Украина будет всячески помогать Российской Федерации стать членом ВТО уже в ближайшем будущем&raquo;, - сказал Немыря. Россия к настоящему времени завершила все двусторонние переговоры с 60 партнерами. Российские власти рассчитывают в конце текущего - начале следующего года присоединиться к ВТО.&nbsp;//&nbsp;РИА &laquo;Новости&raquo; ]]></fulltext>
<author>РИА «Новости»</author>
<category>Україна і світ</category>
<pubDate>2008-06-12 10:10:57</pubDate>
</item>

<item>
<title>Лукашенко похвалил КГБ за адский труд</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/belarus_adskiy_trud.html</link>
<description><![CDATA[12 июня президент Белоруссии Александр Лукашенко вручил государственные награды сотрудникам Комитета государственной безопасности, сообщает &quot;Интерфакс&quot;. При этом глава республики поблагодарил работников спецслужб за хорошую работу. &quot;Спасибо вам за адский труд, за ту работу, которую вы проделали, которая была сопряжена с большим объемом физической силы&quot;, - сказал он. ]]></description>
<fulltext><![CDATA[Лукашенко опроверг информацию о том, что он якобы недоволен деятельностью спецслужб. &quot;Это всего лишь слухи, и КГБ должен знать, откуда эти слухи появляются&quot;, - заявил президент. Он добавил, что с детства уважал КГБ и всегда считал, что в этом ведомстве &quot;работают чистые и честные люди&quot;. Напомним, что год назад в Комитете государственной безопасности Белоруссии сменилось руководство. Лукашенко уволил главу ведомства Степана Сухоренко и его первого заместителя с формулировкой &quot;в связи с переходом на другую работу&quot;. Некоторые наблюдатели отмечали, что отставки, возможно, связаны с неудовлетворительной деятельностью КГБ при раскрытии группы &quot;польских шпионов&quot;. ]]></fulltext>
<author>"Интерфакс"</author>
<category>Права людини</category>
<pubDate>2008-06-12 09:30:10</pubDate>
</item>

<item>
<title>Белорусский КГБ арестовал оппозиционера</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/belarus_arest_oppo.html</link>
<description><![CDATA[12 июня в Минском управлении КГБ Белоруссии был арестован активист оппозиционного движения &quot;Европейская Беларусь&quot; Александр Отрощенков. Об этом сообщила &quot;Хартии&#39;97&quot; его супруга Дарья. ]]></description>
<fulltext><![CDATA[По ее словам, утром он пришел в управление, чтобы в очередной раз попытаться вернуть свой компьютер, который сотрудники КГБ конфисковали у него более полугода назад. Спустя некоторое время Отрощенков позвонил супруге и сообщил, что его арестовывают, после этого связь прервалась. Между тем в управлении КГБ по Минску и Минской области, как сообщает издание, информацию об аресте не подтверждают. Представитель ведомства уверяет, что Отрощенков даже не заходил в здание КГБ. Напомним, что 9 октября 2007 года Александр Отрощенков был задержан в собственной квартире в Минске. Это произошло за несколько дней до &quot;Европейского марша&quot; - акции, в которой он планировал принять участие. Сотрудники милиции и КГБ явившиеся к активисту оппозиции, заявили, что ищут труп. Они утверждали, что получили сигнал о трупном запахе, который якобы доносится из квартиры. Не найдя трупа, они конфисковали агитационные материалы к &quot;Европейскому маршу&quot; и компьютер Отрощенкова. Хозяина квартиры арестовали на десять суток по обвинению &quot;нецензурная брань в общественном месте&quot;. Это обвинение, отметим, белорусские власти часто используют против оппозиционеров накануне различных шествий и массовых митингов. Активистов оппозиции приговаривают к небольшим срокам административного ареста и таким образом лишают возможности принять участие в митингах. ]]></fulltext>
<author>"Хартия'97" </author>
<category>Права людини</category>
<pubDate>2008-06-12 09:12:34</pubDate>
</item>

<item>
<title>На митинге в Мариуполе протестовали против "металлического" рака (Фото)</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/metal_rak.html</link>
<description><![CDATA[С каждым годом количество заболевших раком легких в Мариуполе увеличивается примерно на 10%. Об этом сказал на митинге, посвященном Всемирному дню окружающей среды заведующий мариупольского онкодиспансера Сергей Волошин. ]]></description>
<fulltext><![CDATA[По его словам, за последние 10 лет почти в восемь раз выросла также заболеваемость раком кожи. Причину роста этого заболевания Волошин видит в увеличении выпадения вредных производственных отходов. Каждый третий из заболевших раком умирает, причем этой участи подвержены не только представители среднего и старшего поколения, но и молодежь. В доказательство того, что на рост количества заболеваний раком влияет увеличение объемов производства на металлургических заводах Мариуполя, врач привел данные начала 90-х годов, когда в Мариуполе не работала аглофабрика, а выпуск металлургической продукции упал в несколько раз по сравнению с периодом конца восьмидесятых. По словам Волошина, уровень онкозаболеваний в городе в те годы резко уменьшился, Азовское море почти полностью очистилось. Увы, сегодня уровень металлургического производства достиг прежней отметки, и вместе с ним растет и количество онкологических заболеваний. По информации руководителя общественной организации &laquo;Довкiлля&raquo; Ольги Самойловой, сегодня Мариуполь по загрязнению вредными веществами находится на втором месте после Кривого рога. На комбинатах им. Ильича и &laquo;Азовстали&raquo; работает 28 мартеновских печей, устаревших морально и физически, 15 из них не имеют никаких систем очистки, другие 13 очищают выбросы крайне неэффективно. Участники акции &laquo;За чистый Мариуполь!&raquo; приняли резолюцию, в которой потребовали от местных властей, от Верховной Рады, правительства и Президента страны объявить Мариуполь зоной экологического бедствия. ]]></fulltext>
<author>"Остров"</author>
<category>Екологія</category>
<pubDate>2008-06-10 09:16:18</pubDate>
</item>

<item>
<title>Экологическая бронь, или Капитализм с социалистическим лицом</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/eco_bron.html</link>
<description><![CDATA[Похоже, в угольной отрасли Украины сумели скрестить социализм с капитализмом. Судите сами. &laquo;Ты делаешь вид, что работаешь, а тебе делают вид, что платят&raquo; &ndash; такую экономическую формулу &laquo;развитого социализма&raquo; (его еще называли &laquo;социализмом с человеческим лицом&raquo;) изобрели народные политэкономисты на закате СССР. Они также знали, что звериный оскал капитализма &ndash; это когда &laquo;есть деньги - есть услуги (товар); нет денег &ndash; иди гуляй&raquo;. ]]></description>
<fulltext><![CDATA[Наши шахты делятся на 4 группы: рентабельные, требующие временных госдотаций, &laquo;обреченные&raquo; и уже ликвидируемые. С первыми и последними все ясно. Вторая группа зависит от эффективности дотаций: пошли они шахте на пользу &ndash; перешла в первую, не впрок оброк &ndash; опустилась в третью. Вот она-то как раз и есть достаточно проблемной. Шахта этой группы имеет право лишь на довыдобычу подготовленных запасов угля с последующим переводом в группу &laquo;смертников&raquo;. Но кто ж не хочет пожить перед смертью? Тем более, если это позволяет законодательство&hellip; Любой гражданин Украины знает, чем чреват несвоевременный расчет за потребленную электроэнергию. Только не шахты 3-й групппы, у которых есть защита в виде такого понятия как &laquo;экологическая бронь&raquo; из Закона Украины &laquo;Об электроэнергетике&raquo;. Согласно ему, готовящиеся к ликвидации шахты в обязательном порядке должны обеспечиваться электроэнергией на минимально допустимом уровне (а у них это 60-80% от режима нормальной работы). И почему бы шахтам этим не пользоваться? Правда, в этом же законе есть и статья 20, согласно которой поставщик электроэнергии имеет право на возмещение из государственного или местного бюджета затрат, связанных с обеспечением экологической брони в случае неоплаты за потребленную электроэнергию потребителем, имеющим такую бронь. Если точнее, эта статья &laquo;была&raquo;, поскольку в прошлом году ее действие приостановлено. В итоге, двенадцать, находящихся в состоянии подготовки к ликвидации, угольных шахт Донецкой области на 1 марта с.г. не рассчитались с поставщиками за потребленнную электроэнергию на сумму 187 млн. 426 тыс. грн. Взять хотя бы, для примера, ОАО &laquo;Предприятие электрических сетей - Энергоуголь&raquo;, снабжающее (точнее - вынужденное снабжать) электроэнергией четыре шахты 3-й группы. На 1 мая 2008-го долг этой четверки перед компанией вырос до 50 млн. 404 тыс. грн. (причем, еще 45 млн. 67 тис. грн. она им списала ранее по Закону Украины №2711). Если в 2005-м процент оплаты этой группы шахт за потребленную электроэнергию был равен 79,2%, то четыре месяца текущего года дали рекордный результат &ndash; 7%. Это уже не социализм, а прямо-таки коммунизм какой-то в отдельно взятой отрасли! Как рассказал в интервью автору директор по энергосбыту ОАО &laquo;ПЭС-Энергоуголь&raquo; Дмитрий Григорьев, выход из создавшегося кризиса поставщики электроэнергии видели в постановлении Кабинета министров №108 от 27.02.2008, согласно которому из государственного бюджета выделено 1,019 млрд. грн. на погашение задолженности угледобывающих предприятий за электроэнергию и покрытие части себестоимости продукции. &laquo;Видимо, термин &laquo;угледобывающие&raquo; и сыграл свою роль при формировании Минуглепромом списка попадающих под это постановление шахт, - высказал свое предположение Дмитрий Иванович. &ndash; Известно, сколько того угля &laquo;добывают&raquo; шахты 3-ей группы, поэтому в список они включены не были&raquo;. По словам директора по энергосбыту предприятия, бюджет в случае пересмотра подхода к шахтам 3-ей группы ничего не теряет: шахты-должники рассчитались бы с долгами перед энергопоставщиками, а те - перед Государственнным предприятием &laquo;Энергорынок&raquo;, которое в свою очередь вернуло бы деньги в Бюджет. С этим трудно спорить, зная, что ОАО &laquo;ПЭС-Энергоуголь&raquo; в прошлом году рассчиталась с ГП не полностью &ndash; лишь на 98% (надо признать &ndash; и это неплохой результат, учитывая, что в 2007-м четыре &laquo;третьегрупных&raquo; шахты не додали ОАО 18 миллионов гривен). Тем не менее, не стопроцентность расчётов неоднократно служила поводом для ГП &laquo;Энергорынок&raquo; инициировать применение финансовых санкций. До кучи можно вспомнить и такую детель: после перевода из 3-ей в 4-ю группу шахты ни с какими долгами уже не рассчитываются НИКОГДА. Возникает вопрос: к кому, в таком случае, обращаться поставщикам электроэнергии, которым одним законом вменяют обеспечивать пресловутую &laquo;экобронь&raquo;, другим актом лишают возможности бюджетных компенсаций, а третим распоряжением карают за несвоевременные расчеты? К Адаму Смиту? К Карлу Марксу? Знать бы, кто является апологетом такой невиданной экономической модели как капитализм с социалистическим лицом в современной Украине - обратились бы к нему. И даже не с критикой его &laquo;готтентотской программы&raquo;, а с предложением. Чтобы ликвидировать бесплатное потребление электроэнергии в промышленнных масштабах, достаточно рассмотреть и выбрать один из нескольких вариантов. Либо пересмотреть методику определения экологической брони. Либо вернуть действие ст. 20 Закона &laquo;Об электроэнергетике&raquo;. Или включить шахты 3-ей группы в вышеупомянутый список Минуглепрома. Можно также создать межотраслевую группу с участием спецов из Минуглепрома, фирм - поставщиков электроэнергии и Госэнергонадзора, которые во внеочередном порядке пересмотрели бы акты о &laquo;Броне на разбазаривание средств&raquo; для шахт, которые и уголь не добывают, и закрываться не спешат. Выход есть, его стоит искать. Алексей Афинин, специально для &laquo;Острова&raquo;]]></fulltext>
<author></author>
<category>Регіони</category>
<pubDate>2008-06-10 04:51:35</pubDate>
</item>

<item>
<title>«Новая газета»: RTVI скорочує новинне мовлення, переорієнтовуючись на Україну</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/rtvi_ukraine.html</link>
<description><![CDATA[Телекомпанія Володимира Гусинського RTVi, що має редакції в Москві, Америці й Ізраїлі, відмовилася від щоденної підсумкової програми Володимира Кара-Мурзи й значно скоротила службу новин, повідомляє російська&nbsp;&laquo;Новая газета&raquo;.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Вечірній семигодинний випуск із ведучим Михайлом Осокіним (тривав 20 хвилин) в ефір виходити більше не буде. Осокін стане ведучим ранкових коротких новин &ndash; у режимі хед-лайнс. Замість закритих програм на каналі з&#39;являться відеоверсії кількох програм &laquo;Эхо Москви&raquo;, а в Україні &ndash; ще одна редакція RTVi, продюсером якої, можливо, стане Євгеній Кисельов (мова йде, очевидно, про канал ТВі &ndash; &laquo;ТК&raquo;).Як повідомив головний редактор &laquo;Эхо Москви&raquo; і президент &laquo;Эхо-тв&raquo; Олексій Венедиктов, замість згорнутих програм в ефірі RTVi з&#39;являться &laquo;сім тижневих годин, в основі яких &ndash; програми &laquo;Эхо Москви&raquo;, наприклад, з Юлією Латиніною, Володимиром Рижковым, Світланою Сорокіною, Віталієм Димарським&raquo;. Як планується, з кінця серпня спільні програми будуть виходити в ефір з понеділка по п&#39;ятницю в 21 годину, а в суботу й неділю &ndash; в 19 годин.Причини реорганізації, за словами Венедиктова, &ndash; у невисоких рейтингах і відкритті каналу RTVi українською мовою (див. вище): &laquo;Скорочення новин дає можливість використати частину людей в Україні, де гарний, зростаючий, не поділений рекламний ринок, а рівень волі слова не порівнянний навіть із Польщею&raquo;.На питання про причини того, що відбулося, Венедиктов відповів: &laquo;У нас не було ліцензії на мовлення усередині Росії &ndash; тут нам не давали можливості розвиватися. Але ранкові випуски новин залишаться (їх буде 10 &ndash; з понеділка по п&#39;ятницю), операційне керівництво новинами буде здійснювати Михайло Осокін &ndash; як заступник головного редактора, а телепрограмами &ndash; Олексій Воробйов&raquo;.Що стосується Євгенія Кисельова (виходить в ефір із програмою &laquo;Влада&raquo; і на радіо, і на телебаченні), то, за словами Венедиктова, він &laquo;буде переведений в Україну головним продюсером каналу й жити там &ndash; тренувати журналістів, а в Росію буде приїжджати на вихідні &ndash; робити програму &laquo;Влада&raquo;.Втім, сам Кисельов поки не підтвердив свого бажання їхати в Україну. У розмові з &laquo;Новою&raquo; він був украй обережний, сказавши лише про деякі &laquo;зміни&raquo; у компанії. На питання про Україну він відповів так: &laquo;Є проект, яким я найближчим часом починаю займатися, але говорити про це детально передчасно. А &laquo;Влада&raquo; виходить у колишній ефірній позиції, але на липень-серпень ми, як більшість аналітичних програм в останні роки, підемо у відпустку&raquo;.Ігор Малашенко, голова американської Overseas media productions, що керує RTVi, сказав, що не може нічого додати до того, про що вже розповів Євгеній Кисельов. Власник RTVi Володимир Гусинський відмовився від коментарів.&laquo;Це питання не до мене&raquo; , &ndash; так відповів на запитання про перенесення основних акцентів з розвитку інформаційного мовлення телеканалу RTVi з Росії в Україну п. Княжицький, генеральний директор українського телеканалу TVi. Також він сказав, що про українську &laquo;переорієнтацію&raquo; каналу, про яку сьогодні повідомила &laquo;Новая газета&raquo;, йому нічого невідомо. &laquo;Ми не маємо відношення до RTVi, окрім того, що один з акціонерів в нас є спільний. Але в нас є багато інших акціонерів&raquo;, &ndash; наголосив пан Княжицький.]]></fulltext>
<author></author>
<category>Свобода слова</category>
<pubDate>2008-06-09 10:54:02</pubDate>
</item>

<item>
<title>Переможця тендеру на реконструкцію НСК "Олімпійський" позбавляють об'єкту</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/nsk_olimpiysky_2012.html</link>
<description><![CDATA[Переможець конкурсу на реконструкцію НСК &quot;Олімпійський&quot; Archаsia Design Group Ltd. (Тайвань) заявляє про намір Міністерства сім&#39;ї, молоді і спорту позбавити компанію права на реалізацію проекту. ]]></description>
<fulltext><![CDATA[Як повідомляють Экономические Известия, посилаючись на копії документів, що є у них в розпорядженні, Мінсім&#39;ї допускає можливість відмови компанії Archаsia в реалізації проектної пропозиції і просить Мін&#39;юст пояснити наслідки відміни результатів конкурсу. Вже зірвані терміни, встановлені 20 травня урядовою робочою групою для реалізації проекту реконструкції НСК &quot;Олімпійський&quot; тайванською компанією. &quot;За станом на 19.00 30 травня 2008 р ми не отримали ні початкових даних, ні відповідей на наш запит щодо документів, направлений Мінсім&#39;ї 29 травня 2008 р&quot;, - пише президент Archаsia Design Ерік Шу міністрові Юрієві Павленку і просить надати ці документи. За станом на 3 червня цих паперів тайваньці так і не отримали. Зате 3 червня молодіжне міністерство звернулося до Мін&#39;юсту за роз&#39;ясненнями. За вердиктом Мін&#39;юсту, відміняти конкурс не можна. Інакше доведеться компенсувати Archаsia не тільки збитки і неотриманий прибуток, але і відшкодувати моральний збиток. Нагадаємо, 30 травня президент Віктор Ющенко в листі до прем&#39;єра Юлії Тимошенко виступив з різкою критикою ситуації, що склалася з реконструкцією НСК &quot;Олімпійський&quot;. Саме 30 травня закінчився термін, наданий робочою групою на чолі з віце-прем&#39;єром Іваном Васюником, для підготовки і підписання договору про реконструкцію комплексу з компанією Archаsia. Згідно з цим планом, до 23 травня Мінсім&#39;ї повинно було передати цій компанії початкові дані, необхідні для початку виконання проектування. Проте цього не сталось. Президент в листі прем&#39;єру озвучив свій термін - інформацію про прийняті заходи він чекає протягом тижня. Термін закінчується сьогодні. Згідно з актом звірки отриманих початкових даних на проектування (отримання яких є необхідною умовою для підготовки і укладення договору), з більше 15 пунктів немає практично нічого. Archаsia не може виконати проект такої складної реконструкції, як стадіон, якщо у неї немає документів, які, наприклад, підтверджують право на земельну ділянку, включаючи витяг з кадастрового плану. Як виявилось, за станом на 19 травня 2008 із запропонованої тайваньцям ділянки для споруди насправді є рази в три менше землі. І ця чимала територія навколо НСК знаходиться на стадії оформлення прав на неї десятком фірм. Ті документи, які отримала Archаsia, за її словами, не придатні для використання. Наприклад, геологічні і геодезичні дослідження були зроблені в 1968 р. Потім, до речі, міністерство забрало папери у компанії. Топографічна зйомка і зведений план інженерних мереж, йдеться в листі президента Archаsia, старі і не придатні для використання. А за деякі документи і креслення стадіону взагалі вимагають чималі гроші. Інститут ВАТ &quot;КиївЗНІІЕП&quot;, який є автором проекту будівництва НСК &quot;Олімпійський&quot;, і в архіві якого зберігаються ці документи, зажадав від тайської компанії 100 тис 47 грн 10 коп. &quot;У зв&#39;язку з тим, що зберігання архівних документів до 2007 г здійснювалося з порушенням нормативних вимог... істотна частина вимагає відновлення. Термін виконання відновних робіт складе не менше трьох місяців. З метою істотного прискорення цієї роботи просимо вас взяти участь у відновленні. Вартість робіт становить 100 тис 47 грн 10 коп. Для прискорення вказаних робіт просимо перерахувати аванс у розмірі 60 тис грн&quot;, - заявила голова правління ВАТ &quot;КиївЗНІІЕП&quot; Валентина Шахнова. Чи варто дивуватися, що тайванська компанія була шокована, дізнавшись, що у них - переможця конкурсу - вимагають гроші за папери, які їм повинні були надати безкоштовно. Archasia поки обмежується лише листами у всі вітчизняні відомства, сподіваючись вирішити питання цивілізовано. Експерти УЄФА також дуже здивувалися, що &quot;у переможця конкурсу вимагають заплатити гроші ще до підписання контракту за інформацію, яку клієнт - міністерство, - повинен був надати безкоштовно і без будь-яких попередніх умов&quot;. Президент тайванської компанії Ерік Шу бачить подальший розвиток ситуації таким чином: &quot;Існує бажання безпідставно позбавити нашу компанію права на реалізацію проекту. Якщо міністерство не виправить ситуацію з отриманням початкових даних, то Archasia не зможе гарантувати виконання своїх робіт в терміни, які вимагає УЄФА&quot;. 25 червня до Києва приїдуть інспектори УЄФА, які і вирішать: бути ЄВРО-2012 в Україні чи ні. ]]></fulltext>
<author></author>
<category>ЄВРО-2012</category>
<pubDate>2008-06-09 09:55:36</pubDate>
</item>

<item>
<title>Євген Кисельов стане головним редактором - консультантом телеканалу Миколи Княжицького ТВі</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/kiselyov_tvi_ukraine.html</link>
<description><![CDATA[Відомий російський журналіст Євген Кисельов починає працювати в Україні як головний редактор &ndash; консультант телеканалу TВі. Про це повідомив &laquo;ТК&raquo; генеральний директор TВі Микола Княжицький. &laquo;В обов&rsquo;язки пана Кисельова передовсім входитиме налагодження випуску професійних новин та авторських інформаційних програм&raquo;, - уточнив він коло обов&rsquo;язків нового головного редактора]]></description>
<fulltext><![CDATA[На запитання, хто буде авторами згаданих інформаційних програм, пан Микола із 100-відсотковою впевненістю назвав лише одне ім&rsquo;я &ndash; відомого українського журналіста, свого колегу по &laquo;Газеті 24&raquo; Віталія Портникова, який уже зараз має на ТВі авторську щотижневу програму. З рештою, за словами гендиректора каналу, ведуться переговори.Щодо того, чи планує пан Кисельов і сам вести авторську програму на українському каналі, Микола Княжицький сказав лише, що це &laquo;не виключається, але поки в планах цього немає&raquo;.8 червня Євген Кисельов прибув до Києва, на понеділок заплановано зустрічі топ-менеджменту телеканалу TВі з акціонерами. &nbsp;Довідка:Євген Кисельов працює на радянському, а згодом російському телебаченні понад 20 років. З 1991 року був одним із творців телепрограми &laquo;Вести&raquo;. З 1992 року &ndash; автор і ведучий однієї з найпопулярніших на пострадянському телебаченні програм - &nbsp;&laquo;Итоги&raquo; на центральному російському телеканалі &laquo;Останкино&raquo;. З 1993 року ця програма виходила на каналі НТВ, дирекром (а згодом головою ради директорів, віце-президентом) якого Кисельов став того ж року, а після його&nbsp;звільнення з НТВ 2001 року&nbsp;- на ТВ-6. Кисельов обійняв посаду гендиректора ТВ-6 у квітні 2001-го, а в січні 2002-го канал було закритор рішенням суду. У 2002-2003 роках Кисельов був головним редактором каналу ТВС, закритого у червні 2003-го. З 2003 до 2005 року працює головним редактором газети &laquo;Московские новости&raquo;. У 2005-2006 року &ndash; ведучий авторської програми &laquo;Разбор полётов&raquo; на радіо &laquo;Эхо Москвы&raquo;. З грудня 2006 року &ndash; &nbsp;ведучий програми &laquo;Власть с Евгением Киселёвым&raquo; на радіо &laquo;Эхо Москвы&raquo;, а також на телеканалі RTVI, інвестором якого є опальний російський бізнесмен Володимир Гусинський, який разом із своїм компаньйоном Костянтином Кагаловським є інвестором і ТВі.]]></fulltext>
<author>«Телекритика»</author>
<category>Свобода слова</category>
<pubDate>2008-06-09 04:51:52</pubDate>
</item>

<item>
<title>Міжнародні перевізники погрожують Черновецькому </title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/pereviznyky_che.html</link>
<description><![CDATA[Асоціація міжнародних автоперевізників (АсМАП) не виключає, що подасть до суду на Київську міську державну адміністрацію, якщо впродовж тижня не будуть проведені переговори з питання заборони на в`їзд в столицю фур.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Про це повідомив президент АсМАП Леонід Костюченко на прес-конференції в УНІАН. &quot;Враховуючи, що йдуть порушення міжнародних договорів (через заборону), ми домовилися, що впродовж тижня ми намагаємося проводити переговори з місцевою держадміністрацією. Якщо нам не вдасться змінити це розпорядження на користь міжнародних перевізників, то ми будемо застосовувати адекватні заходи, будемо оголошувати страйк. Крім того, ми ухвалили рішення, і нас підтримує Держкомпідприємництва, що це не дуже законне рішення, воно не візувалося в комітеті, і це є обмеженням доступу до професійної роботи водіїв, і ми готуємо документи і подамо судовий позов до міськдержадміністрації Києва&quot;, - заявив він. При цьому Костюченко підкреслив, що в першу чергу асоціація проводитиме переговори, оскільки налаштована на компроміс.На думку Костюченка, якщо скасувати заборону на в`їзд великовантажних машин не вдасться, необхідно хоча б скоротити її до вранішнього періоду - з 8 до 10 години ранку. &quot;Це моя особиста думка, страйком (асоціації) її поки що не обговорював&quot;, - зазначив він. Водночас він зауважив, що в інших державах при ухваленні таких рішень підготовка триває декілька років. Як приклад він назвав, зокрема, Варшаву, де перехід до заборони на в`їзд хур у місто з 8 до 10 ранку готувався 5 років. Як зазначив голова страйкому АсМАП Сергій Чалий, у разі, якщо асоціація вдасться до такої форми протесту, як страйк, то вона &quot;може бути схожа на акцію, яка була 6 травня, але більш широкомасштабною&quot;. Раныше, 7 квітня цього року, АсМАП заявила про намір провести Всеукраїнський страйк, якщо центральні органи влади не виконають ряд вимог перевізників. Зокрема, перевізники вимагали скасувати розпорядження КМДА про заборону на в`їзд у Київ удень вантажного транспорту. 6 травня зранку у центр столиці рухалися колони вантажівок, водії яких мали намір провести акцію протесту, зокрема, проти обмеження в`їзду вантажівок у місто. Проте машини доїхали до Мінтрансзв&rsquo;язку, а потім виїхали, оскільки намітилися конструктивні переговори з владою.З 1 червня, відповідно до розпорядження Київського міського голови Леоніда Черновецького, введено обмеження на в`їзд у столицю великовантажного транспорту загальною масою понад 4,5 тонни з 7.00 до 20.00. Відтепер у часи пік вантажівки взагалі не в`їжджатимуть у місто. З 10 до 17 години в`їзд дозволений лише великовантажним авто з позначкою &quot;TIR&quot;.]]></fulltext>
<author>УНІАН</author>
<category>Місцеве самоврядування</category>
<pubDate>2008-06-06 09:51:00</pubDate>
</item>

<item>
<title>"Энергоатом" признал, что авария на АЭС таки была</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/avaria_aes.html</link>
<description><![CDATA[На Ровенской АЭС 29 мая произошла &quot;незначительная авария без радиационного выброса&quot;. Об этом в интервью телеканалу &quot;Интер&quot; заявил исполнительный директор украинской компании &quot;Энергоатом&quot; Виктор Стовбун. Это признание последовало неделю спустя после аварии.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Все это время, несмотря на опасения населения, власти отрицали какие-либо сбои в работе украинских АЭС. С соответствующими заявлениями 3 июня выступали сама компания &quot;Энергоатом&quot;, которая эксплуатирует и отвечает за безопасность АЭС, и глава МЧС Украины Владимир Шандра. На сайте МЧС до сих пор вывешено объявление &quot;Только без паники: радиационный фон в Украине - в норме&quot;.По уточненным данным &quot;Энергоатома&quot;, на Ровенской АЭС произошла утечка жидкости из системы охлаждения на втором энергоблоке. &quot;Система защиты сообщила о разрыве трубы для подачи воды в реактор. Это произошло во втором контуре - который не контактирует с радиоактивными материалами&quot;. Стовбун утверждает, что &quot;утечка была незначительной - никакого сравнения с ситуацией на АЭС в Словении. Если там было до трех кубических метров, то у нас - всего три литра в час&quot;.]]></fulltext>
<author>ИТАР-ТАСС</author>
<category>Безпека</category>
<pubDate>2008-06-06 06:35:24</pubDate>
</item>

<item>
<title>Усвідомлений вибір (або "Не всі в Києві освиніли!"-2)</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/not_everyone_are_swine_in_kyiv_serhiy_vasylchenko.html</link>
<description><![CDATA[Результати дострокових київських виборів жваво коментують політологи та соціологи, аналізуючи, за рахунок перетікання чиїх виборців сформувався електорат Черновецького. Але ці вибори були місцевими, і на них на вибір громадян менше впливав ідеологічний чинник. Тому для розуміння мотивів, якими керувалися виборці, що проголосували за чинного мера, потрібно розглядати їх під іншим кутом зору.]]></description>
<fulltext><![CDATA[На попередніх виборах за Леоніда Черновецького голосували ті, хто вірив у перемогу Олександра Омельченка, але розчарувався у ньому. Такі виборці скептично поставилися і до управлінських здібностей Віталія Кличка та його команди, тому віддавали голос за непрохідного кандидата. Навіть прихильники Леоніда Черновецького, голосуючи за нього, не могли знати, як він покаже себе на обраній посаді. Адже робота народного депутата Верховної Ради значно відрізняється від діяльності міського голови.На виборах цього року кияни віддавали за Леоніда Черновецького свій голос цілком усвідомлено. Адже всю його діяльність у кріслі мера досить активно висвітлювали засоби масової інформації протягом усього терміну перебування на посаді.Так, серед теперішнього електорату Леоніда Черновецького були й ті, хто голосував за політичними мотивами - &laquo;в піку Юлії Тимошенко&raquo;. Але й вони навряд чи були настроєні дуже критично до діяльності діючого мера, інакше не віддали б за нього голос.Найбільше пишуть про киян, на вибір яких вплинула соціальна політика Леоніда Черновецького. Але відповідальність за ці голоси лежить на парламентських політичних силах, які своєю діяльністю в органах державної влади так і не спромоглися в останні роки створити такі умови життя, за яких муніципальна соціальна допомога не мала б значної ваги у житті громадян.Експерти дуже мало звертають увагу на діяльність інформаційно-довідкової служби Київської міської влади &laquo;Call-центр&raquo;, яка ефективно замінює прямі зустрічі киян з мером. І хоч Леоніда Черновецького постійно критикують за відсутність прямого контакту з громадянами, проте варто згадати про черги та тисняви, які створюють люди під час зустрічі з керівництвом. Де гарантія, що пряме спілкування з виборцями не переросло б у &laquo;Ходинську катастрофу&raquo;. Спочатку діяльність &laquo;Call-центру&raquo; молодь та люди середнього віку сприймали скептично, вважаючи, що туди дзвонять лише заклопотані бабусі і той центр нічого реально не допоможе. Але поступово інформація про те, що на скарги через &laquo;Call-центр&raquo; реагують, почала ширитися серед киян і знаходити схвальні відгуки. Особливо людям, які скористалися послугами &laquo;Call-центру&raquo;, сподобалося, що до них передзвонюють і запитують, чи відреагували на їх скаргу. І хоч реакція на звернення громадян не завжди є адекватною - такі відповіді органів місцевої влади полюбляють демонструвати київські сайти, проте звернення до &laquo;Call-центру&raquo; зараз є фактично єдиним способом вирішити наболіли проблеми. Адже не кожен хоче вв&#39;язуватися у судову тяганину. Та й не всі проблеми лежать у юридичній площині, щоб їх вирішувати через суди. За радянських часів досить було написати листа на ім`я генсека компартії і викласти суть проблеми. І якщо ця проблема була не політичного характеру, то вона, як правило, швидко вирішувалася на користь скаржника. В іншому випадку у нього виникали проблеми - як вижити в таборах чи &laquo;психушці&raquo;. У країнах, як тепер кажуть, розвиненої демократії над вирішення проблем та лобіюванням інтересів громадян працюють громадські організації. У нас через відсутність громадських організацій прямої дії у цій сфері сформувався вакуум. Тому поява та робота &laquo;Call-центру&raquo; стала вагомим аргументом для киян з різними політичними вподобаннями голосували за діючого мера - Черновецький реально вирішує проблеми та наводить порядок. А найголовніше - &laquo;Call-центр&raquo; діє постійно на відміну від &laquo;гарячих ліній&raquo;, які відкривають політичні сили під час виборчої кампанії та відразу після виборів закривають, тим самим порушуючи азбучну істину - вибори починаються на другий день після виборів. Зрозуміло, що жодній політичній силі самотужки створити аналогічний &laquo;Call-центр&raquo; не вдасться, він є за успішної дальності чинного мера його природною перевагою, а займатися клонуванням недоречно. Як будь-яка бюрократична структура, &laquo;Call-центр&raquo; може вирішити лише певний сегмент проблем: побут, благоустрій, транспорт та ін. Також &laquo;Call-центр&raquo; не може пролобіювати рішення у Київраді, для цього є більш дієві механізми роботи з виборцями. У попередній статті (&quot;...не всі в Києві освиніли...&quot;) згадувалося, що політичним силам, які нині активно борються з Леонідом Черновецьким, упродовж багатьох років неодноразово пропонувалося розпочати системну роботу з виборцями. Зміст таких пропозицій зводилася до того, що потрібно створити систему взаємодії з дієвими громадськими організаціями та неформальними групами активних людей, надаючи їм насамперед лобістську допомогу в органах влади різного рівня. Зі свого боку ці громадські об`єднання (ГО) змогли б не тільки збирати звернення громадян, тим самим виконуючи роль &laquo;Call-центру&raquo;, а й залучати скаржників до кампаній з вирішення їх проблем. Так ГО стали б не тільки посередниками між громадянами та політиками, які представляють владу, а й &laquo;акумуляторами&raquo; активних громадян, які були б &laquo;стабільним&raquo; електоратом партнерської політичної сили. Члени ГО також є ефективними агітаторами, бо можуть пояснити, чому хочуть обрати конкретну політичну силу ( чи кандидата), а проводячи між виборами власні кампанії, відточують майстерність переконувати людей.Але політичні сили обрали не шлях співпраці з ГО, а посилання виборцям різних меседжів. Цю думку підтверджує у своїй статті &laquo;Головні помилки виборів-2008&raquo;&nbsp;народний депутат від БЮТ, керівник департаменту реклами БЮТ Віктор Уколов: &laquo;Відсутність меседжів для середнього класу, який складає кістяк підтримки Тимошенко у Києві, стала причиною демобілізації середнього класу з виборчого процесу. Безумовно, це стратегічна помилка БЮТ у плануванні виборчої кампанії.&raquo;. Схожу позицію висловив і народний депутат від НУНС Давид Жванія в ефірі &laquo;Ера FM&raquo;: &laquo;У нас був повний розрахунок, що інтелектуальне місто, яке має такий внутрішній потенціал, що саме з високих позицій потрібно було підходити до виборів у місті, приходити з меседжем планового розвитку Києва, який необхідно трансформувати далі на всю Україну&raquo;. Хоча за роки незалежності громадяни вже втомилися від меседжів, вони чекають конкретних дій та рівноправного діалогу з політиками.На цих виборах Леоніда Черновецького підтримали й окремі &laquo;живі&raquo; громадські організації, передусім ті, що об&#39;єднують соціально вразливі групи населення, про що ніхто не говорить. На це вплинула допомога, яку вони отримували від міста, адже попередній мер Олександр Омельченко приділяв їм менше уваги. І навіть якщо на виборах їх внесок у загальний результат був невеликим, за умови, що команда мера активніше почне працювати з ГО та розширить їх спектр, Київ зможе повторити долю міста-побратима Чикаго. Там з 1955-го аж до самої смерті у віці 74 роки мером був Річард Делі (Richard Joseph Daley), який проводив діяльність, що забезпечувала необхідну для перемоги кількість голосів. А в 1989 році на цю посаду обрали його сина, теж Річарда Делі (Richard Michael Daley), якого у минулому 2007-му вшосте переобрали. І це незважаючи на те, що конкуренти Делі на виборах приділили багато уваги розслідуванню, що проводилося щодо політики прийому на роботу до місцевої адміністрації і хабарництва, пов&#39;язаного з роботою вантажного транспорту в місті... Делі, який залишився чистим перед законом, назвав викритих у корупції &laquo;паршивими вівцями в отарі&raquo; і пообіцяв виправити всі порушення. До речі, у новообраній Київраді політичну кар&#39;єру розпочинає син київського мера Степан Черновецький.А політичні сили, які будуть розраховувати лише на посилання меседжів народу, можуть повторити долю дерев, які так полюбляють демонстративно садити їх лідери...P.S. На виборах міського голови усі говорять про низьку явку - 53,39%, хоч вона за європейськими мірками дуже пристойна та майже дорівнює активності на перших виборах мера 1994 року (54,2%), які відбулися у теплу пору року. Питання в іншому: куди поділися всі ті громадські організації, які майже кожну виборчу кампанію супроводжували проектами з активізації та мобілізації виборців та звітували про успішну реалізацію цих проектів? Чомусь на виборах мера їх не було чути. Може, вибори органів влади столиці - не така вже й важлива подія?]]></fulltext>
<author>Сергій Васильченко, для АКТИВІСТ-а</author>
<category>Місцеве самоврядування</category>
<pubDate>2008-06-04 09:53:06</pubDate>
</item>

<item>
<title>Донбас-відбувайло</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/donbass_vidbuvaylo.html</link>
<description><![CDATA[Чому весь праймовий негатив новинарі шукають виключно на сході України? ]]></description>
<fulltext><![CDATA[Я ніколи в житті не був на Донбасі. Правда, кілька років тому двічі у справах відвідав Луганськ (щоразу на півдня) і один раз переночував у донецькому готелі. Сам же Донецьк удень я бачив лише з вікна автомобіля, який возив мене разом із іншими журналістами лютневим містом. Навряд чи це дає мені підстави стверджувати, що я таки був на Донбасі. Салон автомобіля, готельний номер-напівлюкс і залізничний вокзал&nbsp;&ndash; не місто і не&nbsp;характеристика звичаїв регіону.Зате Анатолій Москаленко, нині покійний декан факультету журналістики Київського університету ім.&nbsp;Шевченка, де я вчився, був родом із Донбасу. На чому постійно наголошував. Особливо любив фразу: &laquo;Донбас ніхто не ставив на коліна, і нікому поставити не вдалось&raquo;. Глибинний зміст цієї фрази я зрозумів восени 2004 року, коли назва окремо взятого регіону України набула демонічного звучання і почала ототожнюватися зі вселенським злом.Тоді ж, озирнувшись назад, я усвідомив: третина моїх факультетських однокашників була родом із Донбасу. Тобто, на нашому факультеті певне &laquo;донбаське лобі&raquo; існувало задовго до аналогічного лобі в парламенті та уряді. І жодного злого умислу в цьому явищі не&nbsp;вбачалося.Але після 2004 року слово &laquo;Донбас&raquo;, а також власні назви &laquo;Донецьк&raquo;, &laquo;Луганськ&raquo;, мовні конструкції &laquo;на Донеччині&raquo; та &laquo;в Луганській області&raquo; почали проникати в мою квартиру щоразу, коли я вмикаю телевізор з метою подивитися чи хоча б послухати новини. Причому всі ці новини переважно погані, і до політики не мають жодного стосунку. Хіба що власна назва &laquo;Сєверодонецьк&raquo; примусить зробити мисливську стійку, навіть якщо в&nbsp;цьому місті не відбувається нічого сепаратистського, а лише зростає кількість безробітних. Зазначу: до згаданої осені 2004 року я або не звертав на це уваги, або такої кількості поганих новин про Донбас просто не було.І головне: якщо звинувачувати когось персонально в інформаційній змові проти Донбасу, суть якої полягає лише в пошуку негативних фактів із життя регіону, то доведеться визнавати факт тотальної змови. Адже про соціальні та кримінальні негаразди Донбасу говорять у своїх випусках новин канали, що мають різних власників: &laquo;1+1&raquo;, &laquo;Інтер&raquo;, ICTV, НТН, 5 канал і навіть &laquo;донецькі&raquo; на ТРК &laquo;Україна&raquo;. Хоча, здавалося б, останні мусили творити своєму краю суто білий та пухнастий імідж.Значить, про змову все ж таки не йдеться. Тоді напрошується ще одне пояснення: Донбас&nbsp;&ndash; лише найзручніший та найбільш благодатний розсадник поганих новин, із яких, за неписаними законами, треба починати праймові новинні випуски. Для чого вишукувати якесь горе на Волині, Чернігівщині, Житомирщині чи в Криму, коли досить подзвонити луганським або донецьким кореспондентам?Звичайно, горе є всюди. Але якщо про негаразди інших регіонів сюжети подаються нерегулярно та збалансовано, то про біди Донбасу говорять регулярно. Інколи роблять про це великий сюжет, інколи обмежуються лише згадкою. Та в якості експерименту можете день, а для його чистоти&nbsp;&ndash; кілька днів помоніторити випуски новин якогось із українських каналів.Скажімо, у травні, навіть незважаючи на те, що головними новинами місяця були передвиборні перегони у столиці, на другому місці по кількості згадок у негативному контексті все одно був Донбас. Візьмемо хоча би 5 травня. Донбас&nbsp;&ndash; прикордонний регіон. А де кордон&nbsp;&ndash; там контрабандисти. Про кмітливих контрабандистів на Луганщині розповіли цього дня у випуску &laquo;ТСН&raquo; (&laquo;1+1&raquo;). Хоча Україна має ще й західні кордони, де контрабандистів не менше, але їх там або не ловлять, або вони не такі кмітливі, як донбаські. Того ж дня в Луганську оголосили про намір встановити в місті пам&rsquo;ятник жертвам ОУН-УПА. Де на Донбасі, у степовому краю, знайшлися жертви &laquo;бандерівців&raquo;, які ховалися в карпатських лісах, у випуску &laquo;Событий&raquo; (ТРК &laquo;Україна)не пояснили. Зате в одному з наступних сюжетів забили на сполох: в Україні більше мільйона громадян потребує поліпшення житлових умов, і більшість цих людей мешкають на Донеччині. Дехто з них, наче ковбої-переселенці чи троє з Простоквашино, освоюють та, фактично, колонізують покинуті та занедбані донбаські містечка. Нарешті, цього ж таки дня &laquo;Подробности&raquo; (&laquo;Інтер&raquo;) та &laquo;Вчасно&raquo; (НТН) повідомили про дорожню аварію на&nbsp;залізничному переїзді в Донеччині, в якій загинуло четверо.Я свідомий того, що жахливі аварії трапляються всюди в Україні. Проблеми з житлом існують і на Черкащині, і на моїй рідній Чернігівщині. Так само, як ламатимуть списи довкола оцінки українських визвольних змагань кінця 40-х років минулого століття всюди, крім Галичини та Волині. Проте ілюстративний матеріал на тему &laquo;так жити не&nbsp;можна&raquo; береться чомусь із надр Донбасу.До кінця травня українцям у випусках новин розповідали, з-поміж іншого, таке:- Слов&rsquo;янськ на півночі Донеччини заливає водою;- луцький зоопарк не випускали з Краснодону митники (бачте, навіть звірям нема спокою в&nbsp;проблемному регіоні);- у Макіївці звалилася стіна житлового будинку; Донецьк та Луганськ найбільше винні за&nbsp;газ, тому ці міста &laquo;Газ України&raquo; буде вимикати від постачання;- під час матчу &laquo;Динамо&raquo; (Київ) &ndash; &laquo;Шахтар&raquo; донецькі болільники поводилися агресивніше за інших;- у вихідні та святкові дні найбільше людей загинуло в ДТП на Донеччині та Луганщині;- з 90 дітей, потерпілих від масової вакцинації проти кору та краснухи, 85&nbsp;&ndash; із Донеччини, а старшокласник із Краматорська взагалі помер;- Донецька міськрада обмежила використання української мови у школах та дитсадках;- голова Старобешівської райадміністрації Донецької області Іван Канн попався на&nbsp;хабарництві;- палає шахта &laquo;Комсомолець Донбасу&raquo;; донецькі та луганські гірники погрожують масовими акціями протесту.Це &ndash; лише вибірковий перелік новин. Я дивився новини в травні лише 4&nbsp;рази, за цей час зафіксував 21&nbsp;згадку про проблеми Донбасу. Так, ніби інші регіони&nbsp;&ndash; менш проблемні чи безпроблемні. Не забувайте, що лише одну історію про трагедію на каруселі в Луганську обговорювали в телевізорі щонайменше тиждень, починаючи з кінця квітня. Якщо задатися ціллю і сидіти перед телевізором місяць, можна скласти хроніку на кшталт &laquo;Цей день у житті Донбасу&raquo;.Є, до речі, в інтернеті подібна хроніка: &laquo;Цей день в історії Великої Вітчизняної війни&raquo;. Але навіть там ви частіше знайдете нудний рядок: &laquo;У цей день на фронтах нічого суттєвого не відбулося&raquo;, ніж у вітчизняних новинах&nbsp;&ndash; позитив про життя Луганської та Донецької областей. Я би взагалі радив редакторам усіх новинних програм в разі, не дай Боже, відсутності якоїсь чергової страшилки про цей регіон повідомляти: &laquo;На Донбасі сьогодні нічого суттєвого не відбулося&raquo;.Свого часу &laquo;Телекритика&raquo; справедливо писалапро &laquo;києвоцентричність&raquo; усіх, навіть негативних телевізійних новин. Життя в Україні не завмирає за межами Окружної дороги, і керівництво інформаційних служб про це останнім часом забуває. Так, треба розповідати про життя поза столицею, там теж маса проблем. Гаразд, нехай під новинами з регіонів розуміють насамперед &laquo;чорно-жовті&raquo;, з цим нічого не поробиш. Але чому будь-яка негативна тенденція, будь-яке негативне явище ілюструється здебільшого на прикладі Донбасу? Невже весь цей праймовий негатив не можна хоча б для різноманітності пошукати деінде, крім Донбасу? Виглядає, що цей регіон віддувається по&nbsp;негативу за всю Україну, перетворюється на всеукраїнського цапа-відбувайла.Так чи інакше, а в мене з теленовин складається уявлення про Донбас як про регіон, де небезпечно кататися на каруселях, робити будь-які щеплення і взагалі&nbsp;&ndash; лікуватися, ходити та їздити вулицями, висловлювати свою думку, займатися бізнесом, народжувати дітей. Словом&nbsp;&ndash; там небезпечно жити. Невже таке моє&hellip; не зовсім позитивне в силу нав&rsquo;язаних стереотипів сприйняття цього краю треба як не щодня, то через день лише підсилювати та підтверджувати? І змінити цю мою думку та поламати стереотип може і повинен, насамперед, той-таки телевізор.&laquo;Телекритика&raquo;]]></fulltext>
<author>Андрій Кокотюха</author>
<category>Свобода слова</category>
<pubDate>2008-06-04 05:09:05</pubDate>
</item>

<item>
<title>Гриценко пропонує депутатам "стаханівський" графік</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/rada_staxanivci.html</link>
<description><![CDATA[Голова комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони Анатолій Гриценко пропонує лідерам фракцій розглянути можливість спланувати додатковий пленарний тиждень в роботі Верховної Ради перед завершенням сесії.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Про це він сказав під час погоджувальної ради парламентських фракцій та голів профільних комітетів у понеділок.&quot;У книжечці, що нам роздали, я нарахував 227 законопроекти, можливо, помилився на 1 або 2. Але це ще не всі&quot;, - почав Гриценко. &quot;Є календарний план, затверджений Верховною Радою, який передбачає 3 пленарних тижні &ndash; це 12 робочих днів&quot;, - продовжив депутат. &quot;Якщо врахувати середу і п&#39;ятницю (лише ранкові засідання) &ndash; це 9 робочих днів, а якщо врахувати заяви і так далі, то залишається 40 робочих годин. Тобто, згідно з цією книжечкою &ndash; максимум по 10 хвилин на закон&quot;, - заявив Гриценко.У зв&#39;язку з цим депутат виступив з двома пропозиціями: &quot;Перша, можливо, непопулярна - у час, що залишився, спланувати ще один додатковий пленарний тиждень&quot;. &quot;Як варіант, у нас є перерва між 20 червня і 8 липня &ndash; 2 тижні ми не працюємо. (Пропоную) запланувати з 23 числа ще один пленарний тиждень. Думаю, це буде ефективно і тоді фінальний акорд нашого парламенту буде більш позитивним за цю сесію&quot;, - додав Гриценко.При цьому він зауважив, що хотів би, щоб лідери фракцій розглянули таку пропозицію у політичному плані.Крім того, Гриценко запропонував &quot;доручити секретаріату та представникам фракцій пройтись по всіх законопроектах і, де є підтримка фракціями конституційною більшістю голосів &ndash; пропустити по скороченій процедурі&quot;. &quot;Це зекономить нам час&quot;, - пояснив депутат.Пропозицію Гриценка підтримали члени фракції БЮТ Сергій Терьохін і Володимир Полохало.Українська правда]]></fulltext>
<author>www.ПРАВДА.com.ua </author>
<category>Державна політика</category>
<pubDate>2008-06-02 10:58:42</pubDate>
</item>

<item>
<title>У Кабміні працюють над адаптацією до СОТ </title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/wto_adaptacia.html</link>
<description><![CDATA[Мінпромполітики України проводить заходи щодо кожної промислової галузі для мінімізації втрат при вступі у Світову організацію торгівлі. ]]></description>
<fulltext><![CDATA[Про це заявив заступник міністра промполітики Сергій Грищенко в ході засідання правління Української спілки промисловців і підприємців, на якому розглядалися питання захисту національного товаровиробника в умовах вступу до СОТ, повідомляє Ліга з посиланням на прес-службу Мінпромполітики.Грищенко зазначив, що в число даних заходів входять доопрацювання Державної програми розвитку і реформування гірничо-металургійного комплексу на період до 2011 року, відповідних програм із хімічної й легкої промисловості, стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу і т.п. &quot;Вступ до СОТ має для України стратегічне значення з погляду двох важливих факторів: як умови для подальшої поступової, але неухильної інтеграції України в європейські і глобальні процеси й структури, і як стимулу для системного реформування національної економіки за принципами лібералізації і відкритості ринку&quot;, - зазначив заступник міністра. За його словами, проведена робота з підприємствами ГМК, що експортують продукцію в ЄС. Зокрема, Грищенко вказав на необхідність не допустити продажу продукції в ЄС за цінами нижчими за ціни продажів на території України. Разом із тим, посилено контроль незаконного вивозу за кордон брухту алюмінію і міді в прикордонних областях, а відповідно до розпорядження уряду N452, ведеться підготовка держпрограми розвитку автопромисловості і регулювання ринку автомобілів у період до 2015 року.Раніше Федерація роботодавців України (ФРУ) звернулася до президента Віктора Ющенка з проханням захистити українських товаровиробників від Кабінету міністрів. &quot;На наш погляд, протягом останніх місяців уряд здійснив низку послідовних кроків, спрямованих на знищення конкурентноздатності вітчизняних товаровиробників&quot;, - говориться в зверненні ФРУ. У зв&#39;язку зі вступом України до СОТ, Держмитслужба починаючи з 16 травня (до ухвалення закону &quot;Про внесення змін у Закон &quot;Про Митний тариф України&quot;) застосовує ставки ввізного мита, що відповідають міжнародним зобов&#39;язанням України, установленим законом про ратифікацію протоколу про вступ до СОТ. Для товарів, що імпортуються з держав-членів СОТ, уведено режим найбільшого сприяння, що стосується мит, митних зборів, методів стягнення таких мит і зборів, правил і формальностей у зв&#39;язку з імпортом.У вівторок, 3 червня, Верховна Рада планує розглянути законопроект &quot;Про внесення змін у закон &quot;Про Митний тариф України&quot;.]]></fulltext>
<author>Ліга</author>
<category>Людина і економіка</category>
<pubDate>2008-06-02 09:21:29</pubDate>
</item>

<item>
<title>Люди Луценка заявляють, що Балога і Ющенко на них полюють</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/samooborona_represii.html</link>
<description><![CDATA[Група &quot;Народна самооборона&quot; зареєструвала в Верховній Раді постанову про політичні репресії в Україні та вимагатиме її розгляду найближчим часом.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Про це журналістам повідомив один з депутатів НУНС Юрій Гримчак.&quot;Ми зареєстрували в Верховній раді постанову про політичні репресії в Україні. А також ініціюватимемо створення тимчасової слідчої комісії щодо причетності посадових осіб секретаріату президента. Генпрокуратури до розв&rsquo;язання політичних репресій&quot;, - сказав він.&quot;Це те, що ми будемо пропонувати на погоджувальній раді (у понеділок)&quot;, - додав він.Водночас інший член Народної Самооборони Олесь Доній підтвердив, що НС відмовляється брати участь у спільному засіданні фракції НУНС з президентом Віктором Ющенком.&quot;Нам було відмовлено в окремій зустрічі Народної Самооборони на чолі з Юрієм Луценком з президентом. Нас намагаються розтягти сепаратно, тому Народна самооборона відмовляється від участі у зустрічі&quot;. &ndash; заявив він.Доній зачитав вимоги Народної Самооборони до секретаріату президента, згідно з якими вони вимагають звільнення глави секретаріату президента Віктора Балоги&nbsp;та&nbsp;генпрокурора Олександра Медведька.Також вони вимагають припинення політичних репресій проти членів &quot;Народної самооборони&quot;.&quot;В державі розпочалася кампанія з полювання на самостійно мислячих політиків. Тиждень тому фракція НУНС звернулася до президента з вимогою припинити політичні репресії проти активістів Народної самооборони&quot;, - заявив Доній. &quot;У відповідь отримали лише активізацію політичних репресій з боку генпрокуратури та СБУ, чиї дії явно координуються секретаріатом президента&quot;, &ndash; додав він.Українська правда]]></fulltext>
<author>www.ПРАВДА.com.ua </author>
<category>Права людини</category>
<pubDate>2008-06-02 07:56:55</pubDate>
</item>

<item>
<title>Українська дочка "Газпрому" переманила до себе Ахметова</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/gazprom_ua.html</link>
<description><![CDATA[Дочірня компанія &quot;Газпрому&quot; в Україні відбирає в &quot;Нафтогаза&quot; найвигідніші контракти &ndash; клієнтами &quot;Газпром збут Україна&quot; стали найбільші підприємства Ріната Ахметова.]]></description>
<fulltext><![CDATA[За інформацією газети &quot;Дело&quot;, за перший місяць роботи на ринку &quot;Газпром збут Україна&quot; уклала договори з 30 великими промисловими підприємствами.Серед них &quot;Азовсталь&quot;, Північні і Центральний ГЗКи, підконтрольні компанії &quot;СКМ&quot; Ахметова, Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча, компанія &quot;Євроцемент груп&quot;, а також хімпідприємства бізнесмена Дмитра Фірташа. Загальний обсяг законтрактованого газу - 500 мільйонів кубометрів на місяць. Протягом наступного місяця, відповідно до повідомлення прес-служби &quot;Газпром збут Україна&quot;, компанія має намір подвоїти цю цифру. За словами джерела видання на одному з підприємств, &quot;Газпром збут&quot; пропонує паливо на тих же умовах, що і компанія &quot;Газ України&quot; - дочірнє підприємство &quot;Нафтогаза України&quot;. &quot;Однак працювати з росіянами вигідніше, оскільки прямий постачальник може забезпечити гарантовані і безперебійні постачання газу&quot;, - пояснив співрозмовник. З цієї причини, зазначив співрозмовник, попит на російський газ уже перевищує квоту &quot;Газпром збуту&quot;. Її встановила Нацкомісія з регулювання електроенергетики на рівні 7,5 мільярда кубометрів на рік. Деякі учасники ринку говорять, що на підписанні договорів з &quot;Газпром збутом&quot; позначилися також політична і бізнесова складові. &quot;Нафтогаз&quot;, у структуру якого входить &quot;Газ України&quot;, сьогодні контролюється людьми, близькими до &quot;ІСД&quot;, - зазначив один із представників промислового сектора. &quot;Відповідно, деякі інші бізнес-групи не захочуть ставити своє виробництво в залежність від постачань &quot;Газу України&quot;, - додав він.Водночас у &quot;Нафтогазі&quot; не побоюються конкуренції з боку дочірньої компанії &quot;Газпрому&quot;. &quot;Ця компанія працює в рамках чітко встановленої квоти. Є визначені обсяги постачань, які вони не повинні перевищувати&quot;, - пояснив начальник прес-служби НАК &quot;Нафтогаз України&quot; Валентин Землянський.На українських підприємствах співробітництвом з &quot;Газпром збутом&quot; задоволені. За словами начальника прес-служби Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча Сергія Магери, завдяки підписаним договорам проблеми з постачаннями газу зняті. ]]></fulltext>
<author>"Дело"</author>
<category>Людина і економіка</category>
<pubDate>2008-06-02 06:49:27</pubDate>
</item>

<item>
<title>Гельсінська спілка звинувачує владу у "фарисействі"</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/prava_faryseystvo.html</link>
<description><![CDATA[Українське відділення Гельсінської спілки з прав людини вказало на серйозні дефіцити стосовно захисту інтересів дітей в Україні.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Його голова Євген Захаров в інтерв&rsquo;ю &quot;Німецькій хвилі&quot; назвав &quot;фарисейством&quot; обіцянки влади належним чином дбати про дітей. На думку Захарова, права дітей в Україні не захищені належним чином, досі так і не запрацювала ювенальна юстиція, яка б мала стати на захист наймолодших. Держава не забезпечує певною мірою прав дітей з фізичними вадами, дітей, які опинилися без батьківського піклування, сиріт. Щасливе дитинство цих маленьких українців обмежується подарунками спонсорів та промовистими &quot;спічами&quot; високопосадовців про те, скільки коштів виділено на ту чи іншу дитячу програму, каже Захаров. &quot;Відома програма &quot;Діти України&quot;, яку прийняли вже доволі давно, так і не реалізована через відсутність фінансування. Не існує дитячого правосуддя, яке було передбачено цією програмою. У цій галузі є ще багато чого робити&quot;, - зауважив правозахисник. На думку Захарова, однією з найважливіших проблем є поганий державний контроль за дитячою працею. Як наслідок дітей часто за копійки експлуатують на важких роботах, а захистити їх в Україні нікому.&quot;У нас немає омбудсмена дитячого. У нас цю роль виконують двоє вісімнадцятирічних підлітків. Я вважаю це несерйозним. В інших країнах дитячий омбудсмен &ndash; це цілий офіс, людина з апаратом, який відслідковує порушення прав дитини, всі тенденції, моніторить дитячі проблеми, дає рекомендації. У нас цього немає&quot;, - констатує голова української Гельсінської спілки з прав людини.Як відомо, 1 червня в світі відзначали Міжнародний день захисту дітей.Українська правда]]></fulltext>
<author>www.ПРАВДА.com.ua</author>
<category>Права людини</category>
<pubDate>2008-06-02 05:32:20</pubDate>
</item>

<item>
<title>Языком вражды – по межнациональным отношениям</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/yazykom_vrazhdy.html</link>
<description><![CDATA[Проблема толерантности в Крыму &ndash; одна из самых острых и болезненных проблем автономии.]]></description>
<fulltext><![CDATA[В Крыму по заказу общественной организации &laquo;Информационный пресс-центр&raquo; проведено фокус-групповое исследование на тему &laquo;Определение степени толерантности крымских СМИ, проявление случаев этнической и религиозной ксенофобии в материалах журналистов&raquo;. Результаты фокус-групп, в числе других проблем, стали предметом обсуждения на&nbsp;круглом столе в рамках проекта &laquo;Формирование толерантных отношений в&nbsp;обществе путем преодоления языка вражды в СМИ Крыма&raquo;.Для проведения исследования были выделены три группы разных национальностей: жители Севастополя в возрасте 30-45&nbsp;лет с высшим образованием и читающие газеты, жители поселка городского типа Красногвардейское в возрасте 36-47&nbsp;лет с высшим образованием и читающие газеты, а также молодежь&nbsp;&ndash; студенты г.&nbsp;Симферополя. Их возраст составил 18-20&nbsp;лет. Для обсуждения им было предложено четыре материала: пресс-релиз Крымского главка милиции о пьяной драке между русскими и крымскими татарами в&nbsp;Бахчисарае, видеосюжет ТК &laquo;Неаполь&raquo; о митинге русского блока Крыма, информацию из&nbsp;газеты &laquo;Крымская правда&raquo; с&nbsp;красноречивым заголовком &laquo;Геноцид татар&nbsp;&ndash; политический миф&raquo; и газеты &laquo;Авдет&raquo;, поместившей информацию следующего содержания: &laquo;19&nbsp;апреля неоколонизаторы под стягами шовинистических Русского блока, Русской общины и фашистского &ldquo;Прорыва&rdquo; веселым концертом и шумными шествиями отметили день захвата крымского государства Россией и последующего геноцида его коренного народа&raquo;.По словам организаторов фокус-групп, предложенные материалы были оценены по-разному. Толерантно, спокойно и взвешенно все материалы восприняли участники группы в&nbsp;пгт.&nbsp;Красногвардейское. Эмоционально, настороженно, с&nbsp;отсроченной надеждой, что их это &laquo;пока не касается&raquo;&nbsp;&ndash; в Севастополе. Иронично и резко&nbsp;&ndash; в студенческой аудитории г.&nbsp;Симферополя. Но в целом большинство респондентов отметили использование &laquo;языка вражды&raquo; в&nbsp;журналистских материалах. Исследование также показало снижение порога чувствительности к&nbsp;восприятию языка вражды в средствах массовой информации практически во всех группах, но особенно в молодежной среде. Некоторые представители студенчества Симферополя воспринимают резкие высказывания в СМИ в&nbsp;адрес представителей разных национальностей как вполне нормальное явление и считают, что эта ситуация типична для Крыма. Более чувствительной и настороженной к&nbsp;лексике журналистских материалов оказалась группа в Севастополе.Три четверти участников всех фокус-групп оценивают отрицательно и негативно упоминание о представителях разных национальностей в оскорбительном, агрессивном контексте с использованием упоминаний о недостатках национальных групп. Звучали упреки в адрес государства, которое скрывает межнациональное противостояние, подчеркивалось, что делать этого не нужно. В то же время большинство участников средней возрастной группы не подтвердили своего стойкого отрицательного отношения к&nbsp;представителям другой национальности. Наоборот, прослеживалось достаточно терпимое и толерантное отношение. В повседневной жизни люди стараются не&nbsp;подчеркивать негативные черты, но и не приемлют подобные подходы к подаче материалов в СМИ. По мнению участников, описание негативных фактов с&nbsp;подчеркиванием национальной принадлежности фигурантов события формирует отрицательное отношение к их представителям. У большинства респондентов негативное отношение появилось не к лицам конкретной национальности, а к тому, кто пишет в&nbsp;таком контексте, т.&nbsp;е. к журналистам газеты, телеканала. Это, в конечном итоге, подрывает доверие к СМИ.Таким образом, исследования показали, что проблема толерантности&nbsp;&ndash; одна из&nbsp;самых острых и болезненных проблем автономии, а язык вражды представляет собой вполне обыденное явление для публичного пространства СМИ.Результаты фокус-групп обсуждались на круглом столе, тема которого звучала так: &laquo;Проблема освещения в СМИ межнациональных и межконфессиональных отношений&raquo;. На круглый стол были приглашены журналисты, представители межконфессионального совета Крыма, национальных обществ и государственных органов. Приведу выдержки из выступлений участников круглого стола, касающиеся предпосылок возникновения конфликтного противоречия между свободой слова и уважения духовных ценностей, вопросов социальной ответственности СМИ перед обществом и проблем гармонизации межнациональных и межконфессиональных отношений. Наталья Кривопустова, главный редактор интернет-издания &laquo;Крымское эхо&raquo;:&ndash; Журналист не журналист, если не станет отображать ситуации и события, которые происходят вокруг него. Иной вопрос, как он это делает. И тут опять-таки упремся в&nbsp;проблему владельцев СМИ. Возможно, им и нужно, чтобы СМИ высекали ту искру, из&nbsp;которой возгорится пламя вражды и межнациональной розни. Но каждый журналист делает свой выбор осознанно: либо он идет в это издание, теле- или радиокомпанию, либо нет. Будь моя воля, я бы по итогам нынешнего круглого стола обратилась к&nbsp;крымским политикам с призывом прекратить использовать своих коллег в неблаговидных целях. Я&nbsp;понимаю, что, с одной стороны, им надо удержаться у власти. С другой&nbsp;&ndash; не&nbsp;допустить разжигания межнациональной розни. Но перед нами пример Германии 1933&nbsp;года и множество других исторических примеров. Мы, журналисты, не должны своими руками строить то, что нас заставляют строить. А межнациональный и межконфессиональный конфликты разжечь проще всего.Александр Якушечкин, представитель Межконфессионального совета &laquo;Мир&nbsp;&ndash; дар Божий&raquo;:&ndash; Мне кажется, помимо политических оснований для тех или иных публикаций, надо говорить об общем уровне культуры, профессионализме того или иного журналиста, той лексике, которую он использует не в личном общении, а в&nbsp;публикациях. Мне, как священнику, православные верующие неоднократно приносили газеты, в том числе государственные, в которых публиковались карикатуры на священнослужителей, что является оскорблением религиозных чувств граждан.Я бы попросил быть корректным и&nbsp;тогда, когда используются такое понятие, как межконфессиональный конфликт. Как представитель межконфессионального Совета &laquo;Мир&nbsp;&ndash; дар Божий&raquo;, хочу сказать, что в Крыму 46 религиозных конфессий и за&nbsp;всю историю, по крайней мере, за последние 50&nbsp;лет, ни один из лидеров традиционных конфессий и религиозных организаций не призывал своих верующих к какому-либо конфликту, экстремизму. К&nbsp;сожалению, должен отметить, что весьма часто от лица верующих, от лица лидеров конфессий выступают иные лица, и хотелось бы, чтобы журналисты в&nbsp;своих материалах обращали на это внимание.Что касается вопроса преодоления конфликтных ситуаций, я бы предложил в&nbsp;качестве альтернативы почаще предоставлять слово самим представителям религиозных конфессий, чаще обращаться к вопросам добра и возрождении духовности. Зачастую&nbsp;же нам поясняют, что церковь отделена от государства и слова на&nbsp;страницах СМИ не&nbsp;дают. А&nbsp;ведь и лидерам православия, и лидерам ислама, и лидерам других конфессий есть что сказать людям.Рагим Гумбатов, представитель азербайджанской общины Крыма: &ndash; Призыв к тому, чтобы журналисты, обслуживающие политические силы, этого не&nbsp;делали, абсурден, особенно если за всем этим стоят деньги. Но все равно разъяснительную работу и среди населения, и среди журналистов вести надо. Лет десять назад в Алупке, где я живу, был настоящий конфликт между азербайджанской общиной и милицией, которая, не стесняясь в выражениях, рассказывала на страницах СМИ об&nbsp;азербайджанцах. Мы провели несколько встреч с работниками СМИ, и конфликт был улажен.Рефат Чубаров, первый заместитель председателя меджлиса крымскотатарского народа:&ndash; Здесь говорили о политике, о том, что она&nbsp;&ndash; грязное дело, но, наверное, надо сказать, что уровень загрязненности каждого политика зависит, прежде всего, от него самого. Очевидно, то же самое происходит в журналистике. Кто-то ее сравнивает с первой древнейшей профессией, хотя, согласно классическому определению, это вторая древнейшая. Отнесение журналистов к той или иной древнейшей зависит от самого журналиста.Теперь, собственно, перейду непосредственно к теме круглого стола и остановлюсь на&nbsp;нескольких аспектах. Первая ситуация, когда журналист, имея конкретные факты, умышленно говорит не всю правду и этим не выполняет функцию, которая возлагается на&nbsp;него профессией. Вторая ситуация, когда журналист вводится в&nbsp;заблуждение источником информации. Этот источник может быть государственным, общественным, каким-либо иным, но сама информация журналисту по душе, она не идет вразрез с&nbsp;направленностью его издания, радио, телевидения.Возьмем, к примеру, трагедию с Рефатом Гафаровым, которая хорошо всем известна. Милиция задерживает молодого парня, избивает, а утром руководитель ЦОС милицейского главка Александр Домбровский делает официальное заявление: два милиционера временно задержали парня, и в отделении, где они его расспрашивали, молодой человек вдруг вынул из носка большой нож и кинулся на правоохранителей. Последним ничего не оставалось, как задержанного застрелить. Могу напомнить, а могу не&nbsp;напоминать издания, которые эту тему в определенном направлении освещали вплоть до&nbsp;вынесения приговора суда милиционерам, устроившим в ту ночь зверское избиение, уничтожение, унижение человеческого достоинства. Да, в данном случае&nbsp;&ndash; крымского татарина, но на его месте мог бы быть любой, я имею в виду национальность.Однако помню заголовки, с которыми выходили определенные издания. Они подчеркивали, что сотрудников милиции судят только потому, что они посягнули на жизнь крымского татарина и потому, что кто-то купил следствие. Этим была нанесена не&nbsp;только глубокая рана родственникам Рефата Гафарова, но и заложена бомба под&nbsp;людьми других национальностей, которые завтра могут оказаться в&nbsp;подобной ситуации. И хотя через неделю-другую официальные источники, которые сначала подали эту информацию в выгодном для милиции свете, изменили свою позицию, журналистам, уже начавшим эксплуатировать первую версию, это уже не было нужно.Я уважаю прозвучавший здесь призыв к политикам, но он бесполезен. Как раз политики в&nbsp;меньшей степени обладают ограничительными тормозами, чтобы быть по отношению друг к&nbsp;другу более лояльными, терпимыми; журналисты все-таки имеют больше шансов не&nbsp;переходить ту границу, за которой заканчивается профессиональная деятельность и&nbsp;начинается иная. Я бы хотел, чтобы был учрежден какой-нибудь проект, в ходе реализации которого представители самых думающих и авторитетных журналистов Крыма время от времени собирались бы и давали профессиональную оценку соблюдения журналисткой этики, принципов толерантности в крымских СМИ.Гульнара Бекирова, историк, журналист:&ndash; Состояние прессы в Крыму, так же как и состояние прессы о Крыме, сегодня настолько поляризовано, что вызывает интерес не только внутри украинского и крымского общества. Взять, к примеру, недавнюю статью в &laquo;Комсомольской правде&raquo; известного российского журналиста Николая Варсевого, особенно ее вторую часть, озаглавленную &laquo;Крым становится вторым Косово&raquo;. По стечению обстоятельств, я тоже общалась с этим журналистом. Он расспрашивал, интересовался, а потом появилась вот эта статья, из&nbsp;которой можно сделать вывод, что журналист либо не понял ситуацию в Крыму, либо намеренно исказил некоторые факты. Согласно этой статье, Крым сейчас находится на&nbsp;грани войны между русскими и крымскими татарами, и эта война начнется не сегодня&nbsp;&ndash; завтра. Это настолько возмутило всех, даже моих московских коллег, что на &laquo;Радио Свобода&raquo; был организован эфир по этому поводу.Теперь относительно высказывания Рефата Чубарова. Предложенный им проект, безусловно, нужен. Анализ СМИ назрел давно. Еще лет семь-восемь назад я написала статью &laquo;Стереотипы советского времени и их ретрансляция в постсоветском информационном пространстве&raquo;. Так вот, стереотипы, например, о крымских татарах, за&nbsp;этот период совсем не изменились: все то же муссирование некой исконной враждебности, чужеродности крымско-татарского этноса относительно других этносов. Та&nbsp;же информация, что крымские татары поголовно предатели, хотя мы знаем, особенно те, кто изучал историю войны, что крымские татары относительно процентного соотношения нации пропорционально представлены в числе тех, кому было присвоено звание Героя Советского Союза.Наталья Кривопустова:&ndash; Не надо сбрасывать со счетов и вопрос о том, почему эти мифы продолжают жить, а не&nbsp;начинают исчезать. В этом году я выписала газету &laquo;Голос Крыма&raquo; (отражает интересы крымских татар, финансируется из госбюджетов Украины и Крыма). Я ее не читала года два, а потом решила&nbsp;&ndash; издание официальное, на бюджетные деньги издается, стоит ознакомиться. Так вот, сегодня я не хочу ее открывать и буквально заставляю себя это делать из-за того, что должна знать, что пишут о русских и славянах в этой газете. А ведь слова о толерантности именно от крымскотатарских вождей чаще всего можно слышать. Получается: вы вот, ребята, помолчите, пока мы тут на вас будем грязь лить. А не лучше ли сделать так: давайте и мы немного помолчим, и другие не будут кулаками махать.Как видим, и результаты исследования фокус-групп, и краткое изложение материалов круглого стола еще раз подтверждает: проблема толерантности в Крыму&nbsp;&ndash; одна из самых острых и болезненных проблем автономии. И&nbsp;чтобы противостоять ксенофобии, нужны конкретные программы и реальные действия в&nbsp;плане просвещения, образования, в том числе и самих работников СМИ. Несмотря на некоторые противоречия, возникшие у участников круглого стола, все они были едины в своем желании регулярно собираться, чаще смотреть в глаза друг другу и слышать друг друга, чтобы совместными усилиями искать и определять нелегкие пути пропаганды толерантности в многонациональном крымском сообществе. Неля Сухачева, Крым, &laquo;Телекритика&raquo;&laquo;Телекритика&raquo; продовжує моніторинговий проект, що проводиться за фінансової підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки. У проекті передбачено обмін матеріалами і досвідом між &laquo;Телекритикою&raquo; та низкою громадських організацій і видань у кількох регіонах України (Львів, Донецьк, Сімферополь, Рівне, Кременчук (Полтавська область), Запоріжжя). Предметом моніторингу є стан регіонального медіаринку, становлення медіа як бізнесу, рівень свободи слова, правового захисту журналістів та професійних стандартів у період виборчої кампанії та у післявиборний період.]]></fulltext>
<author>Неля Сухачева</author>
<category>Ксенофобія</category>
<pubDate>2008-05-30 07:13:23</pubDate>
</item>

<item>
<title>Канада визнала Голодомор геноцидом</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/canada_golodomor.html</link>
<description><![CDATA[Президент України Віктор Ющенко вітає ухвалення Нижньою палатою Канадського парламенту рішення щодо визнання Голодомору 1932-33 років актом геноциду проти українського народу.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Як повідомив Ющенко журналістам, таке рішення було ухвалено у вівторок, 27 травня, інформує УНІАН.&quot;Це блискуча перемога&quot;, - сказав Ющенко.Президент розповів, що під час його візиту були проведені дебати в парламенті Канади з цього приводу. &quot;Ми провели виключно конструктивну дискусію з прем&rsquo;єр-міністром Канади. Мені здається, що вдалося донести владі Канади, чому для України є принциповим визнання Голодомору Нижньою палатою парламенту актом геноциду&quot;, - сказав Ющенко.]]></fulltext>
<author>УНІАН</author>
<category>Україна і світ</category>
<pubDate>2008-05-29 07:08:27</pubDate>
</item>

<item>
<title>Єхануров доручив нарізати військовим по 10 соток землі</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/10sotok_armii.html</link>
<description><![CDATA[Міністр оборони Юрій Єхануров наполягає на видачі військовослужбовцям по 10 соток землі, як це передбачено законодавством.]]></description>
<fulltext><![CDATA[Про це він сказав у четвер на нараді з приводу забезпечення житлом військовослужбовців, повідомляє УНІАН.&quot;Усі громадяни України, які носять погони, мають такі самі права, як і всі інші&quot;, - наголосив Єхануров. &quot;По 10 соток нарізати кожному військовому&quot;, - доручив Єхануров своїм підлеглим.При цьому він підкреслив, що нікому не повинно здаватися, що Міноборони має зайву землю. &quot;У нас зайвої землі немає&quot;, - сказав міністр.]]></fulltext>
<author>УНІАН</author>
<category>Державна політика</category>
<pubDate>2008-05-29 07:03:51</pubDate>
</item>

<item>
<title>Україна підтримує єврорегіон довкіл Чорного моря</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/chorne_more_euroregion.html</link>
<description><![CDATA[Україна підтримує створення Чорноморського єврорегіону. Про це заявив міністр регіонального розвитку і будівництва Василь Куйбіда, виступаючи на 15-й сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи в Страсбурзі, повідомляє прес-служба уряду. ]]></description>
<fulltext><![CDATA[&quot;Україна активно підтримує одну з останніх ініціатив Конгресу Ради Європи про створення нового єврорегіону в басейні Чорного моря&quot;, - наголосив міністр. Він зазначив, що на сьогодні в Україні діє 6 єврорегіонів: &quot;Буг&quot; (Україна, Польща, Білорусь), Карпатський єврорегіон (Україна, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія), &quot;Нижній Дунай&quot; (Україна, Молдова, Румунія), &quot;Верхній Прут&quot; (Україна, Молдова, Румунія), &quot;Дніпро&quot; ( Україна, Росія, Білорусь) та Слобожанщина (Україна, Росія), а 19 регіонів України, що займають 77% усієї території країни, є прикордонними. Куйбіда також додав, що українські області вже є активними учасниками багатьох спільних трансграничних проектів у рамках фінансової допомоги Європейського Союзу, зокрема, в рамках Європейської політики сусідства.&quot;Я б хотів відзначити, що західні сусіди України (Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина) ефективно використовували своє членство в Раді Європи для вступу до Євросоюзу, що є хорошим прикладом і для нашої держави&quot;, - підкреслив український міністр. Він додав, що 30 червня цього року Україна спільно з Конгресом проводитиме у Чернігові представницький міжнародний захід, де обговорять актуальні питання розвитку транскордонного та міжрегіонального співробітництва в контексті розширення Європейського Союзу та реалізації нової політики добросусідства.Як відомо, Конгрес регіональних і місцевих влад Ради Європи в 2006 році виступив з пропозицією створити Чорноморський єврорегіон. Створення цього регіону, за ідеєю, має сприяти розвитку демократії і належного управління, а також сприяти посиленню безпеки і стабільності в цьому регіоні.Українська правда]]></fulltext>
<author>www.ПРАВДА.com.ua</author>
<category>Україна і світ</category>
<pubDate>2008-05-29 07:02:26</pubDate>
</item>

<item>
<title>Fitch назвав Україну вразливою</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/fitch_inflacia.html</link>
<description><![CDATA[Рейтингове агентство Fitch Ratings називає Україну однією з найуразливіших до інфляційних шоків. Про це в четвер пише газета &quot;Дело&quot;.]]></description>
<fulltext><![CDATA[&quot;Нездатність стримувати інфляційний тиск представляє ризики для макроекономічної стабільності і середньострокових перспектив росту&quot;, - відзначає глава аналітичної групи Fitch з суверенних рейтингів Девід Райлі. &quot;По найбільш песимістичному сценарії інвестори втратять довіру до активів у місцевій валюті, що викликає коливання на фінансових і валютних ринках&quot;, &mdash; відзначив він.Рішення проблеми експерти бачать, насамперед, у лібералізації валютної політики. &quot;Основні заходи, про які говорить більшість міжнародних аналітиків, це, у першу чергу, більш вільне курсоутворення&quot;, - пояснює аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. &quot;По-друге, перехід до таргетування інфляції, коли головною метою грошово-кредитного регулювання є рівень інфляції, по якому встановлюються середньострокові і річні планові орієнтири&quot;, &mdash; додав Жолудь. Однак, за його словами, через швидке зростання цін сьогодні перейти до політики таргетування інфляції неможливо. ]]></fulltext>
<author>"Дело"</author>
<category>Людина і економіка</category>
<pubDate>2008-05-29 05:05:17</pubDate>
</item>

<item>
<title>ЄС запропонує Україні нове партнерство, але не членство</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/ec_ua_partnerstvo.html</link>
<description><![CDATA[Нове партнерство Києву запропонують під час головування Франції в ЄС, яке розпочнеться в липні, заявив президент Ніколя Саркозі під час візиту до Польщі. ]]></description>
<fulltext><![CDATA[Він не уточнив умови такого партнерства, але заявив, що представить їх на вересневому саміті &quot;Україна &ndash; ЄС&quot; у Парижі, передає Радіо &quot;Свобода&quot;.&quot;Для мене є безсумнівним те, що Україна і Київ належать до Європи і з географічного погляду, і з культурного&quot;, - заявив Саркозі.Він, однак, наголосив пізніше: &quot;За нинішнього стану речей ми думаємо не про вступ (України до ЄС), а про посилене партнерство&quot;.Радіо зазначає, що спершу деякі агентства використали неправильний переклад слів французького керівника і повідомили, ніби Саркозі заявляв, буцімто це партнерство може з часом привести до вступу України до ЄС.Польща, яку президент Франції відвідав у середу з одноденним візитом, є одним із найактивніших прибічників вступу України до ЄС та НАТО.Раніше цього тижня у Брюсселі Польща та Швеція запропонували тісніші зв&rsquo;язки ЄС із Україною й іншими державами Східної Європи.За цією пропозицією, так зване &quot;Східне партнерство&quot; має залучити, крім України, також Молдову, Грузію, Вірменію і Азербайджан.Серед цілей нової ініціативи &ndash; полегшення візового режиму і перехід до вільної торгівлі.Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив тоді у Брюсселі, що метою ініціативи є допомогти країнам-учасницям підготуватися до можливого набуття членства в ЄС.Євросоюз включив Україну до своєї Європейської політики сусідства, але відмовляється говорити про можливе приєднання України до ЄС.Українська правда]]></fulltext>
<author>www.ПРАВДА.com.ua</author>
<category>Європейські підходи</category>
<pubDate>2008-05-29 03:10:27</pubDate>
</item>

<item>
<title>Медики просять припинити істерію навколо вакцинації від кору</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/vakcyna_isteria.html</link>
<description><![CDATA[Українські лікарі зазначають, що щеплення від кору і краснухи, одне з яких закінчилося смертю молодого хлопця, загострили недовіру суспільства до медпрацівників. ]]></description>
<fulltext><![CDATA[За словами директора Національного науково-дослідного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова Юрія Поляченка, без певних попередніх висновків комісії не варто коментувати цю ситуацію і привертати значну негативну увагу до неї. Під час прес-конференції в Києві 28 травня Поляченко заявив, що не вважає цей трагічний випадок лікарською помилкою. &quot;Відбувся просто збіг обставин. Але я захищатиму лікарів, оскільки дала збій сама система&quot;, - цитує його слова УНІАН. У свою чергу, головний кардіохірург України Ілля Ємець закликав всіх припинити істерію, що виникла навколо цієї події. За його словами, якщо і надалі відбуватиметься повна відмова від проведення вакцинації, то це значно вплине на стан здоров&#39;я української нації. Нагадаємо, 12 травня в Краматорську після щеплення від кору і краснухи помер 17-річний школяр. Близько 90 осіб було госпіталізовано, на даний момент більшість з них вже виписали. 19 травня Мінохоронздоров&#39;я припинило кампанію масової імунізації молоді проти кору і краснухи, в рамках якої мали прищепити близько 9 мільйонів українців у віці від 16 до 29 років, і вилучив вакцину з вживання. Як з&#39;ясувалося, індійська вакцина була сертифікована ЮНІСЕФ і відправлена до України в рамках гуманітарної допомоги. Проте ні вітчизняного сертифікату, ні клінічних випробувань в країні вона не пройшла. Тим часом ВООЗ і ЮНІСЕФ вже висловили незадоволеність припиненням вакцинації. Представники цих міжнародних організацій заявили про те, що смертельний випадок і госпіталізація десятків підлітків не пов&#39;язані з вакцинацією, а стали проявом &quot;масової паніки&quot;. Міністр охорони здоров&#39;я України Василь Князевич встиг побувати в Женеві, де зустрівся з гендиректором Всесвітньої асоціації охорони здоров&#39;я Маргарет Чен, а також міністром охорони здоров&#39;я Індії Анбумані Камадосс. Вони в один голос запевняють, що нададуть Україні всі експертизи про якість препарату. ]]></fulltext>
<author>УНІАН</author>
<category>Здоров'я</category>
<pubDate>2008-05-28 07:13:25</pubDate>
</item>

<item>
<title>Станцію метро "Червоний Хутір" у Києві залило водою</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/metro_zalylo.html</link>
<description><![CDATA[Калюжі і ганчірки стали частиною інтер&#39;єру київської станції метро &quot;Червоний Хутір&quot;. Через декілька днів після відкриття стіни станції залило водою, повідомляє телеканал &quot;СТБ&quot;. ]]></description>
<fulltext><![CDATA[&quot;Учора увечері пройшов сильний дощ. Вода знаходить будь-які щілини. Ось і результат. Але можете не хвилюватися, для пасажирів ніяких незручностей немає. Станція і далі працюватиме в звичайному режимі, а воду ми приберемо&quot;, - сказала начальник станції &quot;Червоний Хутір&quot; Людмила Василівна. Відзначимо, що станція &quot;Червоний хутір&quot;, яку ввели в експлуатацію для покращення транспортного обслуговування жителів Харківського масиву і прилеглих районів, а також з метою створення можливого транспортного вузла з будівництвом міжміського і міжнародного вокзалів, була відкрита 23 травня. Київська влада обіцяє до кінця року відкрити ще три станції - &quot;Деміївську&quot;, &quot;Голосіївську&quot; і &quot;Васильківську&quot;. Перші станції київського метрополітену були відкриті в 1960 році. За 47 років в столиці було відкрито 45 станцій на трьох лініях метро довжиною 56,5 км. Пасажирообіг метрополітену складає близько 2,3 млн людей на добу. ]]></fulltext>
<author>"СТБ"</author>
<category>Місцеве самоврядування</category>
<pubDate>2008-05-28 07:12:25</pubDate>
</item>

<item>
<title>Кабмін має намір відібрати у НБУ повноваження з формування валютної політики</title>
<link>http://activist.org.ua/news/ukr/rada_nbu_kursy.html</link>
<description><![CDATA[Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді передати йому від Національного банку право формування валютної політики, а також зобов&#39;язати Центробанк звітувати не тільки Верховній Раді і президентові, але і Кабінету міністрів. Про це йдеться у законопроекті №2520 зареєстрованому в Раді 20 травня 2008 року і опублікованому на офіційному сайті Верховної Ради України. ]]></description>
<fulltext><![CDATA[Як аргументує свої бажання уряд у пояснювальній записці до документа, &quot;Відповідно до ст. 21 Закону України &quot;Про Кабінет Міністрів України&quot; Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної економічної політики, а складовою частиною економічної політики валютна. Проте визначальну роль у сфері валютної політики і валютної регуляції відіграє Національний банк України, який, згідно з Законом &quot;Про національний банк України&quot;, підзвітний тільки президентові України і Верховній Раді. Таким чином, сказано у пояснювальній записці, &quot;Кабінет Міністрів України як найвищий орган в системі органів виконавчої влади з відповідними конституційними функціями щодо проведення економічної, зокрема фінансової, цінової, інвестиційної, податкової політики позбавлений повноцінно реалізовувати покладені на нього Конституцією України завдання&quot;. Виходячи з вищесказаного, Кабмін пропонує: законодавчо закріпити визначення Кабінетом Міністрів України валютної політики України, передбачити здійснення Національним банком України відповідно до урядової політики курсоутворення і валютної регуляції, а також законодавчо закріпити підзвітність Національного банку України не тільки президентові і Верховній Раді, але і Кабінету Міністрів України. Довідка: згідно з діючим Законом про НБУ, Національний банк підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України, тільки якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України. Нагадаємо, що Кабінет міністрів України прийняв за осно