ПОГЛЯДИ
  Україна і світ  
Зовнішній курс України після виборів: вашингтонські дискусії
Денис Базілевич, учасник програми стажування в Конгресі США, 16/10/2007 06:04
Зовнішній курс України після виборів: вашингтонські дискусіїСпостережливі аналітики кажуть, що, зазвичай, після проведення чергових, у нашому випадку позачергових, виборів українські політики мають добре бажання і нагоду завітати до Москви або до Вашингтону. Сьогодні представників України приймала столиця Сполучених Штатів.

Так, сьогодні у Вашингтоні керівництву Атлантичної ради Сполучених Штатів вдалося зібрати високоповажну аудиторію з представників дипломатичного корпусу обох країн, урядових та неурядових організацій та експертів для того, щоб мати уяву про основні контури зовнішньополітичної орієнтації України з позиції потенційної демократичної коаліції та не менш потенційної опозиції.


Відповідні точки зору своїх політичних сил представляли Костянтин Грищенко, Борис Тарасюк та Григорій Немиря під керівництвом чільника Атлантичної Ради Фредеріка Кемпа.


Символічно, що такий захід пройшов саме сьогодні у день оголошення остаточних результатів виборів ЦВК та підписання базових домовленостей у Секретаріаті Президента щодо формування демократичної коаліції. Тому небезпідставно виникла інтрига навколо сьогоднішнього дійства через практично офіційний зміст висловлених промов його учасників у поки що неофіційному статусі.


Та вони не підвели. Дворазовий міністр закордонних справ Борис Тарасюк повідомив про зміст досягнутих домовленостей у Києві у частині зовнішньополітичного курсу нашої держави. Так, основні риси майбутнього програмного документу полягатимуть у наступному: поверненні до політики української влади, починаючи з початку 2005 року до другого півріччя 2006 року; поверненні до часів, коли Україна виступала не об'єктом, а суб'єктом Європейської зовнішньої політики; здійсненні політики єдиним голосом, а не декількома та поверненні державі статусу регіонального лідера. При цьому незмінною залишатиметься провідна роль президента України у формуванні та реалізації зовнішньополітичного курсу держави.


Борис Іванович процитував зміст четвертої глави зазначеного договору, яка має назву «Україна і світ», і зводиться, зокрема до такого: визначення повноправного членства України в ЄС та отримання енергетичної незалежності як стратегічної мети; збереження добросусідських стосунків з Російською Федерацією та іншими країнами; вступ до СОТ; набуття членства в НАТО за результатами проведення всеукраїнського референдуму; прийняття закону «Про засади зовнішньої політики України», передбачивши визначення за мету членства в НАТО, ЄС, стратегічних відносин з Росією, Польщею та США; завершення делімітаційних та демаркаційних робіт на сухопутних кордонах з Білорусією, Росією, Молдовою, та морському кордоні з Росією в акваторії Азовського моря та Керченської протоки; трансформації ГУАМу у повноцінний регіональний орган; підписання угоди про створення зони вільної торгівлі з Росією; такої ж угоди з ЄС після вступу до СОТ та інше.


Костянтин Грищенко, у свою чергу, доволі скептично відреагував на виступ попередника, зазначивши, що на сьогоднішній день зовнішня політика України стала заручником внутрішньополітичних процесів. Зосередження в руках президента важелів впливу щодо керування зовнішньополітичним курсом перешкоджала кабінету міністрів у його реалізації, виходячи із власних прагматичних міркувань. На його думку, Україна має замислитися над змістом найкращої формули у зовнішній політиці для забезпечення вираження єдиної позиції на міжнародній арені держави в цілому, не поглиблюючи розкол у суспільстві, а навпаки - консолідуючи його.


Григорій Немиря у своєму виступі менш коментував зовнішні аспекти діяльності потенційного уряду Ю. Тимошенко, натомість наводив власні переконання у тому, що сьогоднішня ситуація кардинально відрізняється від ситуації 2005 року, коли Юлія Тимошенко зайняла технічний пост прем'єра і не була спроможна формувати свій уряд і в той же час не мала парламентської підтримки. Крім того, на його думку, стабільність її майбутнього уряду гарантуватиме конституційно закріплена заборона розпускати парламент протягом року після виборів, а також протягом року після затвердження програми уряду. Не менш важливим фактором, за словами радника Тимошенко, є набагато менші у цьому році очікування виборців від влади, ніж вони були одразу після Помаранчевої революції. Тому виборці будуть задоволені набагато меншими досягненнями, ніж у післяреволюційний період.


Григорій Немиря також відреагував на тезу Костянтина Івановича щодо розколу у суспільстві. Посилаючись на географію результатів виборів, він навів факти зростання підтримки Блоку Юлії Тимошенко не лише за рахунок традиційних областей, а й за рахунок харківських, донецьких, запорізьких та дніпропетровських виборців, збільшивши таким чином загальну кількість областей до 15. Тому Партія Регіонів, за його висновками, не має права більше прикидатись, що володіє монополією у східних регіонах. У свою чергу, Партія Регіонів також розширила географію своїх виборців за рахунок деяких західних областей і все менш викликає асоціацію у виборців суто із східними регіонами.


У сфері зовнішньої політики Григорій Немиря лише зупинився на деяких її економічних аспектах, а саме на ролі приватизації, прямих іноземних інвестицій та енергетичній безпеці, коментуючи вже широко відомі прожекти команди Тимошенко, головним серед яких є усунення Бойка від управління нафтогазовою сферою та вилучення РосУкрЕнерго з системи постачання газу в Україну.


Ну що ж, показову роботу учасники круглого столу провели. Американським експертам залишилось провести аналіз, дочекатись остаточного формату коаліції, зробити висновки та надати рекомендації урядовим структурам стосовно подальших напрямків співпраці з нашою країною. Чекатиме результатів ї ми.


Денис Базілевич є учасником програми стажування в Конгресі США